Свято Масляної святкуємо – радість всім даруємо

Масляна – давньослов’янське свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква включила Масляну у свій календар: масляний тиждень напередодні Великого посту, проте вона так і не набула релігійного змісту.  На Масляну дорослі та молодь катались на конях, ходили в гості, влаштовували бенкети у складчину. В деяких місцевостях Масляну зображувала заміжня жінка, яку під жарти возили на санчатах односельці. Широке розповсюдження мав звичай колодки (колодія), відомий у кількох варіантах. Наприклад, розігрували народження і поховання дерев’яної  ляльки (колодки) – відгомін давнього ритуалу знищення опудала Зими.

Найчастіше колодку у вигляді поліна, качалки, стрічки, хустки, квітки тощо чіпляли парубкам і дівчатам як символічне покарання за те, що вони не взяли шлюб минулого року, а ті відкупувалися грішми або могоричем. На Подоллі хлопці пригощали дівчат пивом, солодощами – купували (запивали) колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень – повертала колодку. Такі ритуали нерідко завершувалися укладанням шлюбу.

У наші часи деякі елементи традиційної Масляної використовуються у святі "Проводи зими".

Кожний день Масниці має певне значення, назву, та цікаві звичаї:

Понеділок
У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши могорич. У понеділок лаштували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.

Вівторок
Всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходили  в гості, парубки виглядають наречених, а дівчата сужених.

Середа
У цей день тещі частують своїх зятів млинцями.

Четвер
В цей день не можна шити та прясти.

П'ятниця
У цей день зять повинен почастувати свою тещу. П'ятниця так и називалася – "тещині вечіркі". Після цього зятю належило покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При тому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.

Субота не позначена цікавими обрядами.

Прощена неділя
Найбільш пишно відзначають неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.
Масляна завершувалась "прощеною неділею", коли всі прощалися з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни.

З початком нового тижня наступає Великий піст.

Прислів'я і приказки:

Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.

Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.

Хоч з себе все зняти, а масницю провести.

Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).

Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє.

Млинець не клин – живіт не розколе.

Млинці черева не псують.

Народні прикмети:

Яка Масляна неділя, такий і Великдень.

Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.

Негода в неділю перед масляною - до урожаю грибів. 

Якщо на масницю йде сніг, буде врожай гречки.