Загальна кількість переглядів сторінки

Історія бібліотеки

Історія Федорівської сільської бібліотеки розпочинає свій відлік  з далекого  1828 року, коли на кошти Розумовських у селі Федорівка збудовано муровану  Благовіщенську церкву ( зараз це пам’ятник архітектури ХІХ ст..), при якій діяла церковнопарафіяльна  однокласна жіноча школа  та бібліотека.

            У 1860 році за рахунок Карлівської економії було відкрито Федорівське  церковно-приходське  училище та бібліотека.  Наставником був Костянтин Корольов. В 1880 році законовчителем працює Пало Волков [ПЕВ.-1881.-№19-20.-ОКТЯБРЬ 1-15.-С.952-953].

            У 1891 році в селі було відкрито школу в якій навчалось понад 50 хлопчиків, в школі працював один учитель. Тут же була і бібліотека, яка знаходилась в хаті дядька Михайла Семеновича Снігурського.  У тому ж 1891 році, земство будує нову школу, більшу,  в  центрі села. Сюди ж  і переходить навчальний заклад, пізніше – бібліотека. Працюють у школі два вчителя: Погода Василь Миколайович та його дружина Єлизавета Володимирівна, яка і здійснює обмін книг. 

В 1897 році в селі було відкрито народну бібліотеку, яка існувала на кошти земства і церкви.

У 1902 – 1905 роках земство побудувало школу біля управи, в школі було три класи. Вчителем працював син попа Погода Василь Миколайович, який і опікувався бібліотекою.

Розвиток освіти і культури після революційних років характеризується напрямом на ліквідацію неграмотності.  Силами молоді в 1930 році  відкрита хата-читальня. Часто сюди проходив читати лекції педагог з Карлівки Сергій Сергійович Вишняков.  Вела лікнеп вчителька Поліна Іванівна Тонконог [Заповіти Ілліча. – 1966].

З 20 вересня 1941 року по 20 вересня 1943 року село Федорівка перебувало під окупацією німецько-фашистських  загарбників.  Німці люто  знущалися і катували мирне населення,  грабували історичні цінності, палили будинки, розграбовано було і бібліотеку, багато книг згоріло при  відступі німецьких військ, вороги палили все, що траплялося на їхньому шляху.

Незважаючи на труднощі відбудовного періоду,  бібліотечне обслуговування  сільського населення почало відновлюватися.  З архівних документів  відомо, що вже в 1946 році  почала  діяти  Федорівська сільська бібліотека. В зв’язку з постановою  обласного виконкому від 10 червня 1948 року та згідно  «Положення про районні, сільські та пересувні бібліотеки», затвердженого  комітетом в справах  культосвітніх  установ  від 18.07.1947 та наказу  Полтавського обласного відділу культосвітньої роботи від 20.04.1948   була відкрита 10 червня 1948 року в селі Федорівка сільська бібліотека.  Завідуючою була призначена Ганжа Віра Микитівна  (1922 р. н.), яка приїхала працювати  в село Федорівку працювати медсестрою.  Тут вона  і зустріла свою долю сільського  хлопця – музиканта Коваленко Миколу Федотовича, який повернувся з фронту, молодий незрячий юнак відразу припав до душі дівчині. Вирішили поєднати свої зранені війною долі,  але криваві  та душевні  рани не давали спокою, давались в знаки поранення і сільський голова  запропонував молодій, енергійній, розумній  добросовісній та чесній  дівчині  очолити сільську бібліотеку. Було відремонтовано приміщення старої будови, де розмістилася сільська рада і бібліотека. Спочатку в бібліотеці книжковий  фонд налічував 8 книг, жителі села подарували ослін, на якому можна сісти.  Люди не стояли осторонь сільських справ, з великим ентузіазмом та захопленням приходили в бібліотеку поділитись спогадами, посумувати за тими, хто не повернувся з поля бою, підтримати словом і ділом осиротілих дітей та матерів. А разом з тим приносили в подарунок бібліотеці книги, в кого вони уціліли.

В 1949 році на території села також діяло п’ять колгоспів. При них працювали бібліотеки, зокрема,  такі як:

-         Колгоспна бібліотека при колгоспі «Авангард» (Каленіченко Марія Григорівна). Книжковий фонд становив 450 примірників, читачів – 46 чоловік;

-         Колгоспна бібліотека ім.. Котовського  (Юрченко К.В.). Книжковий фонд становив 1338 примірників, читачів – 86 чоловік;

-         Колгоспна бібліотека колгоспу «Новий шлях» (П’явка Павло Васильович);

-         Колгоспна бібліотека колгоспу «14 років Жовтня» (Резніченко Микола Степанович).

Кожен колгосп виділяв  невеликі кошти для придбання книг бібліотеці. Таким чином книжковий фонд зростав.  Не стояла осторонь і сільська рада. Діяла також при клубна бібліотека під керівництвом Брюх Віктора Євдокимовича (він же був і зав. клубом).

            Коваленко віра Микитівна, яка очолювала сільську бібліотеку, добре усвідомлювала, що – книгозбірня це інформаційний центр. Сюди приходили люди поділитися пережитим, відпочити, дізнатись про щось цікаве, поспілкуватись з односельцями, прочитати нову книгу або переглянути газету. На вхідних дверях до бібліотеки був напис «Книга вчить, як на світі жить».

            Чимало зусиль доклала, що донести книгу до читача, шанована в селі бібліотекар Віра Микитівна, невтомна жінка-трудівниця займалася самоосвітою, багато читала, проводила з читачами цікаві бесіди різного характеру. А в 1955 році вступила до Дніпропетровського  технікуму підготовки культурно-освітніх  працівників, який закінчила в 1957 році й отримала спеціальність бібліотечний працівник, одночасно присвоєно кваліфікацію  третього розряду.

            Віра Микитівна була учасником республіканської наради працівників бібліотек по обміну досвідом 26 – 29 жовтня 1955 року в місті Києві.

            В 1951 році книжковий фонд сільської бібліотеки становив 1501 примірник, читачів – 455 чоловік, а в 1959 році послугами бібліотеки користувалося вже 915 читачів. Приміщення бібліотеки складалося з двох кімнат невеликих за розміром. Опалення пічне. Віра Микитівна вміло оформляла  книжкові виставки, спеціально відібрані і систематизовані документи розміщала таким чином, щоб викликати увагу читачів. В художньому оформленні книжкових виставок, тематичних поличок, бібліотечних плакатів допомагав завідуючий сільським  будинком культури  Гришко Олексій Тимофійович.

            Широким попитом серед читачів, як дорослих, так і дітей, користувався такий масовий захід, як обговорення книг, що сприяло підвищенню читацької  активності, виробленню вмінь і навичок практичного мислення.  Найулюбленішими масовими заходами серед читачів та жителів села були заходи , які проводили в сільському клубі подружжя Коваленків та завідуючий сільським будинком культури Гришко О.Т.

            Культурно-масову бібліотечну роботу було оцінено з гідністю, тож з 1959 року Фдорівська сільська бібліотека носить звання «БІБЛІОТЕКА ВІДМІННОЇ РОБОТИ». Для того, щоб утримати це звання і випрадати його доводилось працювати з ранку до вечора самовіддано і чесно. Свої знання та досвід Віра Микитівна передавала молодому спеціалісту бібліотечної справи Золотар Тетяні Олексіївні, яка пізніше працювала до 2013 року в Карлівській районній бібліотеці бібліографом.

            В 1967 році на честь 50-річчя революції збудовано бригадний клуб, де і розмістилася бригадна бібліотека, якою завідувала Зеленська Валентина Павлівна.

            На основні рішення облвиконкому та рішення виконкому  Карлівської районної ради депутатів трудящих  від 30 липня 1968 року «Про упорядкування, подальший розвиток і зміцнення мережі бібліотек в Карлівському районі» було відкрито другу сільську бібліотеку, завідуючою якої стала Миколаєнко Лідія Володимирівна. В 1968 – 70 роках книгозбірню очолила Пшенична Лідія Володимирівна, пізніше в бібліотеці працювали 1975 – 1976 рр. – Безкровна Тетяна Вікторівна, 1976 – 1977 рр. – Моторна Варвара Артемівна, 1979 – Ляпота Ніна Григорівна, яка  чесно і добросовісно працювала до виходу на заслужений відпочинок. Потім бібліотеку очолила Максюта Надія Вікторівна.

            У 1976 році Коваленко В.М.  пішла на заслужений відпочинок і на посаду  завідуючої  Федорівськоїю сільською бібліотекою була прийнята молода, енергійна жінка Біліцька  Катерина Михайлівна.  Будучи на заслуженому відпочинку  Віра Микитівна  допомагала  у освоєнні бібліотечної справи своїй молодій колезі.

            Прийнявши  бібліотеку у 1976 році та пропрацювавши до 1983 року  Біліцькій К.В.  довелося  розрахуватися та перейти на більш оплачувану роботу.

            У 1982 році коли приміщення нового двоповерхового Будинку культури у Федорівці  було здано в експлуатацію, бібліотека отримала нову простору,  затишну кімнату на другому поверсі.

З  1 липня 1983 року на посаду Федорівської сільської бібліотеки була прийнята Максюта Надія Вікторівна, яка в цей час навчалась в Харківському державному   університеті ім.. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Викладач української мови та літератури».

            Згодом у 1984 році в бібліотеку прийшла працювати і Касьян Тетяна Олександрівна.

            У 1997 році по всій Україні пройшла велика хвиля скорочення штатів культпрацівників, не минула вона і бібліотеки. Довелося залишити бібліотечну  ниву  Касьян Т. О..   Закрито сільську бібліотеку-філію №2, фонд бібліотеки було злито воєдино у Федорівську сільську бібліотеку-філію №1.

            На території села Федорівка залишилась одна бібліотека в центрі села. Книжковий фонд налічував 28000 примірників, 750 читачів, а населення в селі налічувалось близько 2200 чоловік.

            У бібліотеці залишалась працювати Максюта Н. В. Вона намагалася бути в центрі всіх подій, знайомити читачів з новинками літератури. Організовувала дитячі ранки, читацькі конференції, бесіди, краєзнавчі уроки.

            В 2007 році проведено опалення в бібліотеку, яка не опалювалася з 1994 року.  Вперше  в опалювальний сезон 2007 – 2008 рр. в бібліотеці температура термометра піднялась до +16 градусів С.  Читачі стали частіше приходили і затримувались на довший час.

            На початку 2008 року зроблено косметичний ремонт в приміщенні бібліотеки. Зокрема утеплено і пофарбовано вікна, замінені міжкімнатні двері, зроблена штукатурка і побілка стін, пофарбовано підлогу, придбано штори та тюль. Книгозбірня стала затишною та привабливою, набула зразкового вигляду.

            Пропрацювала Максюта Надія Вікторівна на посаді завідуючої Федорівською сільською бібліотекою до 2010 року.

        З вересня 2010 року завідуючою Федорівською сільською  бібліотекою працює Павленко Алла Олександрівна.

            Бібліотека сьогодні вже не розглядається як простий пункт видачі книг. Вона без сумніву, є одним із найбільших надбань цивілізації. Без неї неможливо уявити розвиток науки, освіти чи культури. Саме вона – інформаційна основа високо розвинутого суспільства.

            Тож як виглядає сьогодні Федорівська сільська бібліотека?

            Бібліотека сьогодні – це відкриті двері в широкий світ, варто лише переступити поріг, щоб отримати різноманітну інформацію, це активний учасник життя соціуму. Сільська бібліотека для багатьох стала не тільки джерелом інформації, а й місцем спілкування.

            Влітку 2011 року у бібліотеці проведено косметичний ремонт, змінені вхідні двері, відремонтовано кімнату для Інтернет-центру за кошти сільської ради.

            А в жовтні 2011 року після отримання гранту від програми «Бібліоміст» у бібліотеці села відкрито  Інтернет – центр на три комп’ютерні робочі місця. А за сприяння голови сільської ради було придбано ноутбук та проведено Інтернет. Завдяки інновації бібліотека стала важливим інформаційним центром. Відтепер бібліотека надає доступ до широкого кола інформаційних ресурсів,мережі Інтернет, вільне користування ПК всім, хто цього потребує. Формує в користувачів потребу в інформації, користуванню бібліотекою, сприяє підвищенню культури читання. Сприяє розвитку освіти та самоосвіти, пропонує користувачам широкий вибір різних  документів.

            З жовтня 2015 року  бібліотека переїхала в інше приміщення,  яке отоплюється.

            Федорівська сільська бібліотека неодноразово ставала переможницею  різних  районних  та обласних конкурсів.

            - 2017 році стала переможницею обласного конкурсу «Бібліотека року Полтавщини»

            - 2018  році переможець обласного конкурсу «Біліокре@тив-2018»

Немає коментарів:

Дописати коментар