Загальна кількість переглядів сторінки

вівторок, 29 грудня 2015 р.

           З Новим 2016 роком!!!
             Дорогі  користувачі нашої бібліотеки!!!                                                   
Від усього серця вітаю Вас із самими довгоочікуваними і світлими святами – Новим Роком та Різдвом Христовим! Це усіма нами з дитинства улюблені й радісні дні, наповнені світлом свята спільної радості, веселощів, очікування чуда й казки, душевного тепла й надії.
Озирнувшись назад, можна сміливо сказати, що 2015-ий рік був прожитий не дарма. Цей рік був насичений подіями, напруженою працею, глибоким змістом та звершеннями. Він подарував нам радість зустрічей й відкриттів, перемог і досягнень, новий професійний і життєвий досвід.
Напередодні Нового Року прийнято загадувати бажання і вірити, що вони обов'язково здійсняться. Від усієї душі зичу Вам великого людського щастя, міцного здоров'я, добра й радості, вірних друзів та близьких людей поруч. Нехай прийдешній рік виправдає ваші самі добрі надії і прагнення, принесе достаток і добробут вашим сім'ям. Нехай панують у ваших домівках мир, взаєморозуміння й любов.


                     З Новим Роком та Різдвом Христовим!

З Новим роком, добрі люди!
Сподіваюсь, з Вами буде
Запашна, смачна хлібина,
Щастям сповнена година,
Сіль жадана на столі,
Лад і спокій на землі!
З Новим роком, добрі люди!
І нехай у Вас не буде
Горя, смутку і біди.
Ну, а поруч щоб завжди
Крокувала доброта,
Найдорожча і свята.
З Новим роком, добрі люди!
Хай любов заходить в дім,
Хай добро панує в нім,
Хай в родинах спокій буде,
Хай щастить Вам, добрі люди.


В пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік —
З ним сердечно усіх вас вітаю
Зичу сонця та світлих надій,
Миру й втіхи на кожному кроці,
Також здійснення планів і мрій
У прийдешньому Новому році!
Рік Новий — казковий час!
Хай здивує щастям Вас
Рік добра і рік кохання.
Тож приймайте привітання:
Будьте добрі та здорові,
Побажаємо любові,
Світла й радощів багато,
Щоб життя було, як свято!
Хай буде Новий Рік
Схожий на диво,
Щоб кожен день жилося радісно і щасливо!
Щоб здійснилися задуми і мрії,
І щастям повнились надії!
З Новим роком!!!

пʼятницю, 25 грудня 2015 р.


Новий рік – одне із найзагадковіших свят не тільки тому, що його очікування й святкування пов’язане зі світом добрих казок і магії, а ще й тому, що в культурній загальнолюдській традиції це, мабуть, єдина знаменна подія, яку протягом століть і щорічно відзначають люди у всіх країнах і на всіх континентах. 
                                          Цікавинки  про Новий рік
Перші згадки про прообраз свята Нового року відомі ще з третього тисячоліття до нашої ери і дійшли до нас з Месопотамії.Новий рік 1 січня наші предки почали відзначати з 1700 -го року, за указом Петра І. А до цього моменту свято відзначали по церковному обряду - 1 березня, а за світським звичаєм - 1 вересня.
   Дід Мороз вперше згадується в 1840-му році, як персонаж «Казок дідуся Іринея» письменника Одоєвського. А коріння праобразу дідуся можна знайти ще в слов'янській міфології.
   В Іспанії прийнято з'їдати на Новий рік дванадцять виноградин, як, власне, і на Кубі.
   Традиція з феєрверками і хлопавками прийшла з Азії. Ідея полягає в тому, що яскравими та гучними вистрілами відлякують злих духів.
    У Японії прийнято перед Новим роком купувати граблі, щоб зручніше було нагребти собі побільше щастя.
    Вперше електричну гірлянду засвітили та повісили біля Білого дому в 1895-му році.
    В середині XIX ст. у Швеції з'явилися перші скляні ялинкові іграшки.
    Перша різдвяна листівка з'явилася приблизно в той же час. В Англії, в 1843 -му році.


                Вікторина                 "Зимова круговерть"

Спробуй відповісти на питання " Зимової" вікторини

1. Самий головний дід на новорічному святі (Мороз)
2. Прізвисько Діда Мороза (Червоний ніс)
3. Де  знаходиться резиденція Святого Миколая               
4. Палиця Діда Мороза (посох)
5. Сховище подарунків Діда Мороза (Мішок)
6. Внучка Діда Мороза (Снігуронька)
7. Частина світу, де виник звичай зустрічати новий рік біля ялинки (Європа)
8. Обов'язковий атрибут новорічного свята (Ялинка)
9. Надання ялинці новорічного виду (прикраси)
10. Місце передноворічної розпродажу ялинок і                           ялинковий прикрас (Базар)
11. Нитки ліхтарики на новорічній ялинці (гірлянда)
12. Їх запалюють на ялинці, і на святковому столі (свічки)
13. Блискуча новорічна стрічка (мішура)
14. Довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають один в одного на                           новорічному святі. (Серпантин.)
15. Замінник снігу на новорічній ялинці. (Вата.)
16. Різнокольорові паперові кружечки, якими обсипають один одного на новорічному         святі. (Конфетті.)
17. Злітають в повітря кольорові декоративні вогні. (Феєрверк.)
18. Близькі люди, з якими найчастіше зустрічають Новий рік. (Рідня.)
19. Час доби, коли зустрічають Новий рік. (Ніч.)
20. Ланцюг  дітей і дорослих, які з піснями ходять навколо новорічної ялинки.                        (Хоровод.)
21. Їх прийнято дарувати на Новий рік. (Подарунки.)





9-го по 13-те грудня в сільській бібліотеці проводився Тиждень права (в рамках Всеукраїнського тижня права) для підвищення загального рівня правової культури підростаючого покоління, поширення інформації з питань реалізації і захисту прав людини серед молоді, запобігання проявам асоціальної поведінки в молодіжному середовищі, відзначення Дня прав людини. Бібліотека низку правоосвітніх заходів на яких широко популяризувала літературу з питань права та правознавства.
В межах тижня було проведено інформаційну гру " Я люблю країну, де є право на ім'я, і на родину" Вікторина з правових питань допомогла виявити рівень правової свідомості запрошених. Далі учні почули цікаві факти з історії права, що засвідчували, як довго людство йшло до усвідомлення того, що кожна людина – унікальна і потребує захисту. Було розглянуто «Декларацію прав людини» й «Конвенцію прав дитини». Відеоролик, підготовлений бібліотекарем, дозволив ознайомитися з головними положеннями «Конвенції…», дізнатись, що про них думають самі діти. Звичайно ж, згадали і про те, що усі діти мають не лише права, а й обов'язки – стосовно себе самих, родини, школи, суспільства. 

Правове виховання наймолодших відвідувачів в бібліотеці – філії завжди має яскраво виражений попереджувальний характер. Так, для цієї категорії читачів до загальноукраїнського тижня проведено правознавчу мандрівку " Подорож країною Закону"

середу, 23 грудня 2015 р.



Ось, ось, вже зовсім, зовсім скоро, запалають, заіскряться вогниками новорічні свята. Разом із ними у кожну оселю завітає затишок, тепло, рідні та друзі і, звичайно ж, диво. Так вже склалося, що саме у такі зимові дні всі ми, незалежно від віку, чекаємо на казку. І вона приходить до нас...
До новорічних свят вікна часто прикрашаються візерунками й сніжинками, вирізаними з паперу. 

Подібні візерунки й орнаменти для наших предків були не тільки святковою декорацією, але й оберегом. Безсумнівно, паперові сніжинки та фігурки є одним із найпоширеніших новорічних атрибутів. Ними прикрашається все навкруги. І, навіть, якщо не має справжнього снігу, сніжинки на вікнах будинків, шкіл, дитячих садків, бібліотек,Будинків культури та вітринах магазинів створюють по-справжньому зимовий настрій.

Святкові, красиві, немов мереживо, вони привертають до себе увагу і вдень, і вночі.Не залишили вони байдужими користувачів нашої сільської бібліотеки, Трішки фантазії та терпіння й у руках наших читачів розквітали сніжинка-балеринка або казковий персонаж. І справді, дивовижно красиву казку можна створити власними руками з простого паперу. Дуже гарно і вишукано виглядають новорічна ялинка, чарівні сніговики, Дід Мороз,який поспішає до малят з подарунками які створені  у техніці витинанка.
Завдяки новорічним прикрасам, виготовленим власноруч, ми не лише прикрасили вікна нашої сільської бібліотеки, але й даруємо свято, радість і любов своїм односельцям.

четвер, 17 грудня 2015 р.



Зима – це не тільки сніги і морози, а ще зимові свята. Скільки цікавого й казкового несуть нам народні традиції, їх святкування. Вони відкривають перед нами чудові сторінки чарівної казки, яка чарує своєю красою, заворожує, залишаючи на згадку щось незвичайне, що запам’ятовується на все життя. Багато дітей люблять цю чудову пору року. Адже тільки взимку можна покататися на ковзанах, лижах, санчатах.Як говорить народна мудрість "Зима прийшла і свята привела, взимку скільки днів, стільки й свят".
       Початок зимового циклу календарних свят найбільш виразно виступає 
4 грудня, коли відзначається одне із двунадесятих свят – Богородичне свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день у народі ще називають Третя Пречиста (що значить непорочна, незаймана). До цієї дати на всій території України прив’язано чимало прикмет, прогнозів і звичаїв, що свідчили про її важливе значення. Вважалося, що Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. У народі говорили: «Введення прийде, свят наведе». І дійсно, після 4 грудня йшла низка дуже популярних у народі свят.
            7 грудня – День Катерини.
Саме в цей день християнський світ відзначає день пам’яті великомучениці Катерини. Розумна й освічена, ця жінка була страчена за свою віру. В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини називали святом «дівочої долі». Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жінки просили про щасливий шлюб та злагоду в сім’ї.  
               13 грудня – День Андрія.
Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія. Це свято вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва. День святого Андрія починається з поклоніння хлібові. Цей хліб печуть у формі сонця. Він називається Калитою, бо спечений на честь сонячного божества Корша. В цей день, увечері, молодь збиралася у селянській хаті на вечорниці. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її узорами з колосків, зірочок, зверху посипали маком і змащували медом. Хлопці приходили з музиками і починалося веселе дозвілля. Молодь танцювала, співала.

четвер, 24 вересня 2015 р.


Сучасні українські письменники,яких варто                                 прочитати

Якісна сучасна українська література допомагає осягнути нюанси свого часу. Адже саме письменник, як ніхто інший, має сили та наснагу хоробро дивитись в очі дійсності і не приховувати правду.
Сучасне українське літературне поле достатньо широке. Серед письменників є "живі класики",
                                     
                              Любко Дереш  
            
      Це, напевно, один із найзагадковіших та найекзотичніших письменників України.
Свою першу книгу він написав ще у 15. За що його називають "феноменом української літератури".
    Творчість Дереша змушує людину думати, усвідомлювати себе, усвідомлювати світ, себе в ньому.Його книги важко назвати випадковими, а відокремити читача від автора майже неможливо

Радимо прочитати: " Пісні про любо та вічність", " Миротворець"," Намір"
                

                               Вікторія Дикобраз
Результат пошуку зображень за запитом "вікторія дикобраз"

Молода письменниця, яка тільки нещодавно увійшла в літературний світ України, заявила про себе голосно та зуміла привернути уваги до свої книги, яка не схожа на звичні нам видання.
Її дебютна збірка це наче нанизування символів та знаків. А часткова автобіографічність вражає відвертістю та щирістю.
Найбільше приваблює візуальна частина книжки: відсутність нумерації сторінок, змісту, звичної нам інформації про автора.
Це радше словник життя автора, яким вона радо ділиться із всім світом.
Радимо прочитати: "Семантика наших прикрас"

Цікаве  про читання



-Під час читання очі, коли бачать різні літери, передають мозку зовсім різні зображення, а людський мозок, не дивлячись на це, все одно з'єднує їх в одну картинку.

-Коли людина читає швидко, його очі втомлюються набагато менше, ніж тоді, коли людина читає повільно.

- А чи відомо вам, що при читанні очі людини дивляться в різні сторони?

-Якщо людина володіє середніми навичками читання, то його очі на одній сходинці роблять 12-16 зупинок. А от якщо людина володіє швидкими навичками читання, що очі роблять 2-4 зупинки на сходинці.

Іван Карпенко - Карий - драматург - новатор свого часу



Карпенко-Карий, І. Хазяїн: драматичні твори / І. Карпенко-Карий; худ.-оформ. А. Ленчик. — Харків: Фоліо, 2006. — 317 с. — (Українська класика).
Іван Карпенко-Карий (1845—1907) — видатний український драматург, якого І. Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Драматична майстерність Карпенка-Карого дозволяла йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця. Найкращі драми і комедії Карпенка-Карого — «Безталанна», «Сава Чалий», «Мартин Боруля», «Сто тисяч» і «Хазяїн» — не втратили своєї цінності й сьогодні, були і залишаються гордістю національної театральної культури.

Великий драматург та корифей українського театру           

Іван Карпенко-Карий                             (І.К. Тобілевич)

"Сцена  -  мій кумир, театр - 
священний храм для мене"
Іван Карпенко - Карий.
      Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім - І. Карпенко-Карий, 1845-1907) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. Продовжуючи традиції Т. Шевченка, він відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва.

За двадцять років творчої діяльності І. Карпенко-Карий написав близько двох десятків п'єс різних жанрів. Серед них - побутові драми з життя села, гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо. Його п'єси засвідчили дальший розвиток української класичної драматургії.


У бібліотеці відзначили День партизанської слави


З нагоди Дня партизанської слави , який відзначається 22 вересня, у бібліотеці відбулася  літературна година «Подвигу вічно жити». Захід організований спільно з учнями  Федорівської ЗОШ ім. Г.Т. Берегового.Про партизанський рух на Україні розповіла бібліотекар Алла Павленко.
Присутні переглянули документальний фільм «Між сталевими жорнами», який розповідає про героїзм підпільників, що зробили свій неоціненний внесок для перемоги. Знання про партизанський рух у роки війни, учні поповнили, переглянувши книжкову виставку «Пам'ять серця, пам'ять сивини...»

Особливо в наш час такий захід формує у молоді інтерес і повагу до історичного минулого нашої Батьківщини, виховує патріотичні почуття, любов до України, пошану до ветеранів війни.

    Святкування  в селі Федорівка вдалося на славу

Нещодавно жителі Федорівки відзначили свято рідного села. Чимало охочих зібралося переглянути концертну програму, відпочити, поспілкуватися з односельцями та просто весело й цікаво провести час.

     Український народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та безцінний досвід, закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі. Підтримувати традиції, знати історію і шанувати свою маленьку батьківщину покликане святкування Дня села. У селі Федорівка таке дійство відбувалося не вперше, тому до цієї неординарної події готувалися заздалегідь і ретельно, а головне – всім миром.

середу, 23 вересня 2015 р.



Село моє в пахучім цвіті
Мені всміхається здаля
Для мене ти одне на світі
Бо тут мій край, моя земля


Споконвіків носієм народної культури було село. Сама природа народного мистецтва невіддільна від лісів, трав, колосистого жита, блакиті річок, що оточують людину.

Вже стало доброю традицією на  початку вересня у селі Федорівка  Карлівського району відзначати День села. Це свято усіх, хто тут народився і виріс, хто приїхав колись, щоб залишитися тут назавжди. Відомо, що на Карлівщині, до традиційних свят організовуються виставки народних умільців.

Так і село Федорівка , пишається своїми майстрами: вишивками Галини Видрін, Алли Гурін,Оксани Котляр; роботами з бісеру  Наталії Савченко, сувенірами з кави Алли Павленко, декупажем Людмили Моторної, чарівними бантиками Ольги Борисенко.  Присутні мали можливість придбати вишивки, вироби з бісеру та ляльку-мотанку. 


День села у Федорівці став для кожного своєрідною зустріччю з дитинством, звідки всі ми родом, з рідним домом, з мамою і татом, які навчали і наставляли на праведний шлях своєю добротою і любов'ю.

                         Свято села у Федорівці


Щороку  жителі  села  Федорівка  традиційно  святкують  День  села. Підготовка до свята тривала із самого ранку. А вже із 14 години розпочалося свято виставкою народних  умільців місцевих жителів, виставкою – конкурсом сільськогосподарської  продукції « Овочі гіганти»,  у бібліотеці в цей час працювала  виставка  «Мій  любий край—це серця рідна пристань», а о 15 годині свято завирувало піснями,  танцями, дитячими атракціонами, запрацювали торгові точки:  польова каша, вареники, шашлики,  солодкі напої,  пироги на будь-який смак, цукерки, печиво —  все чого бажала душа відпочиваючих  у святковий день.

           Відкрив свято Сільський голова Борисенко В.В., привітав жителів  села зі святом і побажав щастя,миру і злагоди в сім’ях , а головне — мирного неба над головою. Щиро  подякував всім односельцям   за  довіру і  підтримку, згуртованість. Потім  до сільської  громади звернувся настоятель Благовіщенської церкви священик  Дмитрій. Зі словами привітань до  федорівчан звернувся  директор «М- Агро +»  Михайло Кобченкко, який пригостив всіх присутніх  смачним  короваєм і подарував для Благовіщенської  церкви  ікону  Божої матері  «Почаївська».