" Та краще в тридцять повністю згоріти,

ніж до півсотні потихеньку тліть"

Як мені даровано багато, 

Скільки в мене щастя, чорт візьми!

На землі сміятись і страждати,

Жити і любить поміж людьми!

В.Симоненко

Недовгим було життя В. Симоненка. Воно, як блискавка, яскраво спалахнуло і швидко згасло. Але вічно житиме його поетичне слово, яскраво освітлюючи наші душі.

У читальній залі бібліотеки на честь вшанування пам'яті українського поета В.А. Симоненка

експонувалася виставка - портрет " Та краще в тридцять повністю згоріти, ніж до півсотні потихеньку тліть".

І проведена поетична година " Я для тебе горів український народе"

Під час якої присутні дізналися про життя та творчість поета, читали його поезію,обмінювалися враженнями від прочитаних віршів. 

Нікого не залишило  байдужим поетичне слово Василя Симоненка.

                       Магія зимових свят

Ось Новий рік переступив наш з вами поріг, а за ним прийшла Коляда, а потім прибігла щедрівочка, а за нею ціла вервиця свят... Новий рік завжди був найбажанішим святом у кожній родині. У ці св'яткові різдв'яні дні жителі села ходять вулицями й домівками із колядами та вертепами. Завітав один з таких гуртів з колядками і до нашої бібліотеки.

Різдво – це свято радості і єднання людських душ. Світ зародився з любові, і ми, хоча б раз на рік згадуючи про це, щоразу ніби заново народжуємося, залишаючи в минулому сварки, невдоволення і образи. Це свято прикликане усіх нас об’єднати, відродити і зробити трішки кращими

Бібліотекар Павленко Алла ознайомила присутніх з книгами різдвяної тематики розташованими на книжковій поличці, порекомендувала книги бажаючим взяти додому, щиро подякувала гостям та, як водиться за народним звичаєм, обдарувала колядників гостинцями.

 

Кижка  відкривається—казка починається

 

В читальному залі  сільської бібліотеки відбулося літературне лото для знавців та любителів казок братів Грімм " Книжка відкривається - казка починається". На заході були присутні вихованці дитячого садка та учні школи. Діти із захопленням відповідали на питання вікторини, за ілюстраціями вгадували назву казки, до назви казки підбирали головних героїв із запропоновахих персонажів. 

А закінчивя захід переглядом мультфільма " Білосніжка і сім гномів"

 

               Чарівний світ казок братів Грімм

4 січня цього року виповнилося 230 років з Дня народження Якоба Людвіга Карла Грімма.
Якоб  пропрацював в бібліотеці більше 30 років, а весь свій вільний час разом з братом Вільгельмом віддавав філології та збиранню чарівних казок та легенд. 

Народні казки віддавна цікавили письменників і вчених багатьох країн. Декотрі письменники брали теми та образи народних казок і на їхній основі писали свої власні твори (як, наприклад, І. Франко в Україні чи В. Гауф у Німеччині), а декотрі записували й видавали народні казки такими, якими почули їх від оповідачів. Саме так зробили  німецькі вчені Грімм: Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859). Німецькі письменники на початку ХІХ століття почали збирати по селах і містах свого краю взірці німецького фольклору. Вони хотіли показати своєрідність мислення своїх співвітчизників і особливості їхнього світогляду. Брати Грімм записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів − чиновників, селян, дворян. Письменники зібрали й видали у двох великих книжках німецькі народні казки, вважаючи, що вони мають таку ж вартість і будуть такі ж цікаві читачам, як і писані художні твори. Думка братів Грімм виявилась слушною. Казки, які вони зібрали, здобули величезну славу, їх читають тепер майже всіма мовами світу. Збірку, яка була надрукована у 1812 р., брати Грімм назвали так: «Дитячі та сімейні казки» (Kinder- und Hausmärchen).

У багатьох людей виникає питання: казки братів Грімм − це оригінальні твори або записи народних переказів? Відповідь на нього неоднозначна. Брати Грімм, особливо Якоб, − надзвичайно суворо ставилися до того, щоб казки залишалися справжніми, народними, щоб в їх переказі не було ніякого спотворення, ніякої переробки на сучасний лад, на власний смак. Учений-філолог Якоб Грімм наполягав на щонайповнішій фольклорній достовірності. Вільгельм, більше поет, ніж учений, вважав, що потрібна художня обробка матеріалу. Втім, розбіжності ці були навіть корисні: завдяки ним брати знайшли свій єдиний стиль − живий, простодушний, іноді лукавий. Загальна кількість казок написаних братами Грімм досягає числа 200.

 Найбільш відомі їх казки: «Мізинчик», «Білосніжка і сім гномів», «Бременські музиканти», «Спляча красуня», «Червоний капелюшок», «Попелюшка», «Шість лебедів», «Гензель і Гретель», «Три ледарі», «Розумна Ельза», «Семеро хоробрих».
 

Василь Симоненко — «Лицар нескореного покоління»

(до 80-річчя від дня народження В. Симоненка (1935 – 1963), українського поета, публіциста.)

Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум’ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком на світі не чадіть
                                  В.Симоненко.

 

Поет зраненого серця... Двадцять вісім літ накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і - згас, гнаний імперською владою. Його чорнили і залякували, переслідували й перетинали творчі шляхи. Та не згас Талант. Він, як сяйво, зоріє над нескінченною дорогою в скарбницю духу нашого народу. Творча спадщина талановитого українського поета - десятки віршів, казок, новел, об'єднаних у збірки, що лишилися навічно золотими розписами на ниві української духовності. Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі. Мірою краси для поета стала міра життєвої правди і пробудженої совісті. Сьогодні у нашій незалежній державі по-новому оцінюється творчий здобуток Василя Симоненка. Його твори побачили світ, їх читають, на них виховуються покоління громадян України. 1995 року поет був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка (посмертно) за збірки поезій та прози „Лебеді материнства", „У твоєму імені живу", „Народ мій завжди буде".
Симоненко Василь. ВИБРАНІ ТВОРИ / Упоряд. А. і Д. Ткаченків. Серія «Шістдесятники». 2-ге вид. 2012, 852 с., 16 іл.

До книжки «Ви­браних творів» увійшли вже відомі, навіть, здавалося б, хрестоматійні тексти (попри це, упорядники простежують історію їх написання, ав­торських доопрацювань, редакторських і цензурних втручань, пропо­нують власні текстологічні вирішення спірних питань), і такі, що досі лишаються поза літературно-мистецьким контекстом, не поступаючись перед популярними, а іноді й переважаючи їх своїми художніми якос­тями (простежено їх текстологічну історію).


В.Симоненко "У твоєму імені живу". К.: Веселка, 1994. - 293 с.Книга видатного українського поета-шістдесятника Василя Симоненка містить не тільки хрестоматійні твори, а й низку таких, що друкуються вперше. Здобутком широкого загалу читачів стануть поезії, оповідання, щоденникові записи, велика добірка листів до українських письменників, біографічні матеріали. оригінальною є й заключна частина - спогади та віршові посмертні посвяти В. Симоненкові. Збірник доповнює альбом фотографій.  

 

Симоненко В. А. На схрещених мечах Пульсари.-
Київ. - 2006.Пропоноване видання — одне з найповніших із досі виданих книг шістдесятника Василя Симоненка. Воно охоплює поетичні, прозові твори, статті, щоденник, листи поета. Василь Симоненко витворив художній портрет митця і громадянина на тлі тогочасної оманливої дійсності. Нащадкам лишається захоплюватися його ліричним словом, політичною сміливістю, глибинною любов'ю до матері-України. 

 Поезія: Ліна Костенко.Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус.-К.:Наук.думка,2008.-порт.-( Б-ка школяра)
До книги увійшли поетичні твори видатних поетів України — Ліни Костенко, Олександра Олеся, Василя Симоненка, Василя Стуса, які рекомендовані шкільною Програмою з української літератури для текстуального й оглядового вивчення.




 

 

Шановні користувачі !

 Запрошуємо Вас  у  Федорівську сільську бібліотеку

ознайомитись з літературною спадщеною

витязя молодої української поезії!

Витязь невмирущого слова

У шістдесяті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Це – Василь Симоненко (псевдоніми: В.Щербань, С.Василенко, Симон).
Олесь Гончар зазначав: «Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши. А є такі , що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи – її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаєм, і тих ландшафтів, що нас чарують, і помислів, що ними живем. Симоненко такого типу поет. По таких читач вивіряє свої емоції, свої заповітні думи». В.А.Симоненко – представник «Київської школи» шістдесятників.Так вже склалося для України, що найкращим її дітям-квітам судилося несправедливо коротке життя: 47 років – Тарасу Шевченку та Василю Стусу , 42 –Лесі Українці, 38 – Павлу Грабовському і зовсім мало – 28 – Василю Симоненку. Полтавець родом, він закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, у Шевченковім краю.
8 січня 1935 року – 13 грудня 1963 року... Ці дати обрамляють життя талановитого митця.Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив, нетлінне. Слово його — справжнє коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу — вона прийшла до нього посмертно й утвердилася навіки.
Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своєї музи. Він — майстер слова високого класу.

Вітаю з Різдвом, з Новим роком вітаю!

Бажаю Вам щастя, здоров’я бажаю!

Хай серце радіє, душа хай співає,

А настрій святковий весь рік не зникає!

Дай Боже Вам любові і тепла, 

Добра в сім'ї і затишку в оселі, 

Щоб щастя світла музика текла 

В різдвяні свята, щедрі і веселі! 

Хай здійснює бажання рік Новий, 

Хай вся родина Ваша процвітає, 

З чудовим святом, радості і мрій 

Я щиро і сердечно Вас вітаю!