Подорож  у країну " Казканію"
          
             
У казці все справжнісіньке буває,
Усе живе, все мислить, розмовляє.
В ній мудрість є, вона навчає жить,
То як же людям казку не любить?

А чи замислювалися ви коли – небудь над тим, звідки беруться казки?
Ось як цікаво на це запитання відповів відомий фінський письменник – казкар Закаріас Топеліус:
«Як настане літо, вийдіть дуже рано в поле, коли роса лежить на траві – там блищать тисячі казок, мов діаманти. Потім на берег моря, де на воді граються маленькі кучеряві хвилі з білими баранцями - то й є казки. Восени прислухайтесь до шуму смерек, що розповідають предковічні казки про велетнів. Або пошукайте їх у вересові – він знає безліч казок.Узимку можна читати чудові морозяні вірші – візерунки на шибках або на вкритих інеєм деревах, а напровесні казки грають барвами на вечірньому небі.І восени, і взимку, і навесні ви можете читати сріблясто-зоряні казки. Природа може розповісти силу-силенну казок .»
- Так, дійсно, природа сповнена казок, їх потрібно лише побачити і відчути.

От і вирішили ми із учнями 4 класу Федорівської ЗОШ  І-ІІІст. імені  Г.Т. Берегового здійснити мандрівку у чудову, чарівну країну  " Казканію". Так це дійсно незвичайна країна сповнена  доброти, чуйності, таємничості, загадковості, неповторності. А відбулася ця подорож на базі Федорівської сільської бібліотеки. 


Загадковий і чарівний світ казки! Тут переплелись мрії і фантазії, правда і вигадка. Тут все можливо! Можна з одного виміру миттєво перебратись в інший або знаходитись одночасно в декількох! Учні  подорожували країною " Казканією" за допомогою чарівної карти, яка вказувала правильний напрямок. Побували біля чарівного "Дерева казок"

Далі ми мандрували  " Містом загублених речей", де діти  допомагали героям  казок знайти свої речі.

 

Потім  ми потрапили  на " Острів прятунку", де рятували героїв  казок, які  заблукали і  потрапили  не  до  своєї  казки.

 

 

А ще ми завітали на стежину  " Будівельників" де  допомогли їм у нелегкій роботі будувати  казки, відвідали станцію " Загадкову",відповівши  на питання вікторини компанія "читайликів"  побувала на  вулиці  " За рядком  казки" де на них чекало непросте завдання казки  на  виворіт.Але любителі  казок і його з легкістю виконали.

 

 

Ось так непомітно скінчилась наша мандрівка країною " Казканією" Всі юні читайлики вправно впоралися із випробуваннями, які траплялися на на шляху, допомогли всім казковим героям.

 

Казка — це особливий дитячий світ, де діти почувають себе господарями, вони там знають усі шляхи, все доступне для їхнього розуміння, рідні і близькі всі герої. У цій незвичайній країні діти вчаться і виховують у собі доброту, співчуття, вміння співпереживати, допомагати, радіти і журитись за інших, вони стають добрішими, бо бачать, що зло засуджується, а перемагає добро. То чого ж їм робити зло? Нащо мати погані звички, коли їх всі висміюють і засуджують? Чого ж бути неуком, якщо всезнайком бути набагато цікавіше і престижно! А ще у казці можна помріяти про все на світі, можна залетіти на далекі зорі, які приваблюють, кличуть, можна уявити і побачити інше життя, щось таке цікаве, чого ще ніхто у світі не бачив. Бо ж на те вона і казка — у ній все можливо. 

                                              Казка – це світ чарівний та незвичний,
                                              Казка – це диво, сповнене краси.
                                              Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,
                                              Це справді свято, радість для душі.