" Перемога  ціни  не  має,  різні  долі  вона - одна."

                                                                                                            Пройшла війна стежками долі

                     Там, де тепер цвітуть сади,
                           Де хліб росте на мирнім полі,
              Війна залишила сліди.
                           Вогонь війни спалив чимало
                      І юних доль, і чистих мрій.

               Лише надія не вмирала,
                  Коли солдати йшли у бій.
                 Вітчизну рідну захищали
              Вони від хижих ворогів,
                   Життя любили та вмирали
                                                                                                За рідний дім, за матерів.
                                                                                                    І пам'ятник бійцю-солдату,
                                                                                               Що височить в моїм селі,
                                                                                              Нагадує травневу дату –
                                                                                                         ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ в тій війні.

 

Велика Вітчизняна Війна - це величезна душевна рана у людських серцях. Пам'ять про війну ... Її не зітреш з роками ... Вона вічна. І поки ми пам'ятаємо що пішли від нас, вони поруч, вони з нами. А значить, жива зв'язок поколінь. Все менше залишається живих ветеранів війни, хто міг би розповісти нам про своє ратний подвиг. Ми не бачили війни, але ми знаємо про неї. Уявити цей подвиг у всіх деталях, відновити героїчні і трагічні сторінки війни допомагає література. До творів, написаним про війну по гарячих слідах, щороку додаються нові романи, повісті та вірші. Пишуть їх автори, які самі були учасниками війни, і автори, у яких вона відібрала дитинство. Чим більше проходить часу, тим суворіше, правдивіше, безпощадно література наша бачить минулу війну, її кров, біль, бруд, голод і жорстокість.

Читайте  книги  про війну

 

Борис Васильєв «А зорі тут тихі...» «У війни не жіноче обличчя», - ці слова, точно передають безжальну та протиприродну суть будь-якої війни. Темі жіночої долі на війні присвячена ця широковідома повість, що розповідає про подвиг п'яти дівчат-зенітниць та їхнього командира.

 

 

 

 

Віктор Астаф'єв «Прокляті та вбиті». Пережите на війні, війна, якою бачив її автор на передовій, стали центральною темою творчості письменника. Роман наповнений неймовірною енергією опору передчасної смерті. Саме цим твором письменник підбив підсумок своїм роздумам про війну як про «злочин проти розуму». 

Борис Васильєв «У списках не значився». Дія повісті розгортається на початку Великої Вітчизняної війни в обложеній німецькими загарбниками Брестської фортеці. Головний герой - лейтенант Плужников - потрапляє у фортецю, що була відокремлена від навколишнього світу. На світанку почався бій, що тривав дев'ять місяців. Свідомість свого боргу перед батьківщиною спонукали лейтенанта битися до кінця.

Розповідаючи історію головного героя, письменник згадує про шлях, пройдений ним самим і його однолітками. Це шлях формування людської і національної гідності, що змушує ворога віддавати честь хлопчиську, який заявляє: «Я - російський солдат».
 

Бондарєв Ю. В. Батальйони просять вогню : повість / Ю. В. Бондарєв. — К. : Веселка, 1980. — 146 с.Повість присвячена Великій Вітчизняній війні, яка стала суворою школою виховання почуттів для тих, хто пішов на поля битви зовсім молодими — зі шкільної лави, з студентських аудиторій.

1418 дней войны : из воспоминаний о Великой Отечественной войне / сост. Е. Н. Цветаев, В. С. Яровиков. — М. : Политиздат, 1990. — 687 с.

Прочитав эту книгу, Вы узнаете много исторических фактов, почувствуете давно ушедшее время, познакомитесь с конкретными людьми, творившими историю Великой Отечественной войны.

Кузнєцов, Анатолій Васильович. Бабин Яр : роман-документ / А. В. Кузнєцов ; пер. С. Батурін. – К. : Самміт-Книга, 2012. – 351 с. : 8 окр. арк. фотоілюстр.

Про цю книгу краще сказати словами самого автора :" Я напишу так, словно даю под присягой  юридическое показание на самом высоком  чесном суде - и отвечаю за каждое слово."

 

Ніхто не забутий, ніщо не забуте ; Перший удар прийняли застави / В. Д. Ольшанський. Наш четвертий партизанський батальйон / В. К. Бондар. Розкажи, прапор полковий / М. А. Царьов ; упоряд. М. В. Стетюха ; авт. передм. О. П. Косюк. – К. : Україна, 2011. – 854 с. : фотогр.

 

         Рядки, обпалені війною.

         Ми йшли нелегкою дорогою,
                    Де кров лилась і піт рясний…
                  Нас світ вітав із Перемогою,
     Якій не складено ціни.

В. Семеновський