" Мій рідний край - доброти і любові криниця"

Карлівщина! Наша рідна сторона! Вона багата на видатних та шанованих людей.
Видатні уродженці Карлівщини: український художник-реставратор, мистецтвознавець Л.П. Калениченко (1898-1968 рр.), радянський агроном, академік Академії Наук СРСР (з 1939 р.), Академії Наук України (з 1934 р.), Герой Соціалістичної Праці (1945 р.) Т.Д. Лисенко (1898-1976 рр.), державний партійний діяч УРСР і СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці М.В. Підгорний (1903-1983 рр.), льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу Г.Т. Береговий, заслужений художник України А.П. Василенко, композитор, керівник ансамблю «Карусель» О.І. Чухрай, Герої Соціалістичної Праці О.Д. Беззубенко, А.Л. Фисун (1928-2002 рр.), Є.М. Золотарьов.
Із районним центром пов'язані життя і діяльність Героїв Соціалістичної Праці Л.С. Водолаги, заслуженого агронома УРСР Г.К. Дробницького, кавалера трьох орденів Слави І.П. Максименка, Героя Радянського Союзу М.І. Симоненка, заслуженого лікаря УРСР Л.В. Радевича-Сягайла. Берегинями відродження народного мистецтва є жителі міста Т.І. Смородінова, Т.У. ПІендарова, В.В. Полянська. З-під пензля народного художника І.О. Ніколаєвського, відомого не тільки в Україні, а й далеко за її межами, народився наш карлівський розпис.Карлівщина виховала двох майстрів спорту міжнародного класу з пауерліфтингу Ірину Яворську та Олену Савенкову.
 


Слєпцов Володимир Анатолійович
Народився 20 травня 1961 року в м. Харкові.
У 1978 році закінчив Карлівську середню школу № 4 із золотою медаллю та став студентом Полтавського сільськогосподарського інституту, де здобув спеціальність “вчений агроном”
У 2001 році закінчив Харківський філіал Української академії державного управління при Президентові України, отримав кваліфікацію магістра державного управління.
Трудову діяльність почав агрономом - насіннєводом у колгоспі “Більшовицька праця” Карлівського району.
Служив у радянській армії. Нагороджений медаллю “За відмінну службу по охороні громадського порядку” за затримання злочинця, “70 років Збройних сил СРСР”, почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Потім трудився головним агрономом, першим секретарем Карлівського райкому комсомолу, головним спеціалістом райагропромислового об’єднання, завідуючим відділом Карлівського райкому Компартії України, головним агрономом районної насіннєвої інспекції, заступником начальника управління сільського господарства РДА, начальником управління агропромислового комітету Полтавської облдержадміністрації та головою Карлівської райдержадміністрації, генеральним директором ТОВ “Агро- прогрес”, в даний час працює начальником Карлівського управління по експлуатації газового господарства.
Обирався депутатом обласної та районної рад.
Лауреат літературно-мистецької премії ім. В.Симоненка, триразовий лауреат Всеукраїнського конкурсу “Майстер” оголошеного газетою “2000” та Національною спілкою журналістів України.
Автор книг для дітей “Веселий зорепад”, “Весела країна – моя Україна”, “Сонячні зайчата”, “У бабусі на селі”, “Півників годинник”, “Загадкова світлиця”, “Польова знахідка”, поезій “Веселкові роси”, “До отчого поля іду”, “Освідчення”, публіцистичної книги “Україна для мене навіки одна”, збірників пісень “Золотий колосок” та “Поле, о рідне поле”




Анатолій Григорович Михайленко - письменник - прозаїк, публіцист, журналіст, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України.
 Анатолій Григорович - народився 22 квітня 1939 р. на хуторі Комуна Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області.
За життя Анатолій Михайленко твори­в, працював, виступав, писав, відстоював, утверджував, картав і виправ­довувався, печалився й усміхався… Високоталановитий письменник, пристрасний публіцист, здібний організатор, глибокий знавець і пошановувач української культури та мистецтва, патріот рідного слова — таким він залишився в  пам’яті багатьох, хто його знав, із ким він працював, хто доторкнувся до його творчості.

Людина продовжує жити і після відходу у вічність.  Бо вже після смерті Анатолія Михайленка з’явилася його об’ємна книжка талановитої прози «Магія місячного затемнення», книга нарисі­в та інтерв’ю з лауреатами мистецької премії імені Дмитра Луценка «Осіннє золото» та інші публікації у літературно-мистецьких та публіцистичних виданнях.

Анатолій Михайленко дуже любив українську пісню. Він був дуже вимогливими до себе, до своїх письменницьких та журналістських писань. Іноді передруковував текст по два-три рази, а в документальних моментах звіряв кожний факт, усвідомлюючи відповідальність за своє слово.

У 1969 році дебютував збіркою публіцистики та нарисів«Окрилення». Згодом вийшли книжки публіцистики і прози «На цій землі великій», «Творці нового життя», «Мости», «Історія дев»яти сувенірів», «Вірність», «Четвертий день шторму», «Політ Європа-Азія», «Оливкова гілка з Рима», «Останній поворот», «Живі камінчики», «Ордалія», «Що з вами сталося, хлопчики?», «Заки море перелечу», «Моя ти доле чорноброва» та ін.

Автор книжок публіцистики та нарисів «Кленовий лист з Канади», «Відкриваю Канаду знову», збірок повістей та оповідань для дітей: «Береги дитинства», «Вода Вербової криниці», «Пливе мій човен», «Ранні конвалії», «Дорога пройдена двічі», «Завжди, коли повертаюся додому», «Хроніка льодового рейсу», упорядкував книжку творів українських письменників Австралії «Рідні голоси з далекого континенту». Багато творів друкувалися у різних збірниках, виданих у Києві та Москві, а також у перекладі білоруською та узбецькою мовами.

Радимо прорчитати: