Загальна кількість переглядів сторінки

субота, 30 листопада 2013 р.


     

       Імення їй найперше - Горда Жінка !
               Погляньте, друзі, все у ній - краса!
                              Не відділити розуму від вроди...
                              Бувають рідко щедрі небеса,
                              Але благословенна нагорода...
                              в ясних очах  і  сила, і тепло,
                              Вустам і сміх  і співчуття відомі,
                              І не вінцем, а мудрістю чоло
                              Вже увінчала небуденна доля...
                              Коли б цей голос  і не  знав  пісень,
                              На шану їй  хотілося  співати;
                              Не на свята але і в будній день
                              Саму її - мелодією звати...
                              Існує книга нашого Буття,
                              Вона в тій книзі  золота сторінка...
                              Не знає ні гріха, ні каяття,
                              Імення їй найперше - Горда Жінка!
                                                              ( М. Бойко)
Який співучий і талановитий наш Полтавський край!
Такими словами розпочався вечір пам'яті  народної артистки України Раїси Кириченко
у Федорівській сільській бібліотеці - філії. Щиро, захопливо і з любов'ю  розповідали про визначну українську співачку  ведучі вечора  Болотова Оксана, Одінцова Олена, Коваленко Євгенія та бібліотекар Павленко Алла, а Олександра Камбулова на якусь мить навіть перевтілилася  в саму Раїсу Опанасівну  коли розповідала про її нелегке дитинсто та юність. Виконуючи пісні видатної Берегині української пісні Моторна Людмила Федорівна директор сільського будинку культури  передала  всю глибину і милозвучність, бо співала не голосом , а душею .
 
 
 
Дякуючи тому, що бібліотека має компютерне обладнання ( за сприяння програми Бібліоміст) ,всі учасники заходу  мали змогу почути унікальний голос Раїси Кириченко, подивитися відеофільм про її життєвий та творчий шлях, переглянути презентацію  " Імення їй найперше - Горда Жінка!",яка супроводжувалась  піснею "Чураївна" у виконанні Людмили Моторної.
 

Ім’я Раїси Кириченко відоме в нас і в світі саме завдяки її особливій виконавській манері, в якій органічно поєднані традиції, так званого, «народного співу» та кращі засади музично-естрадного мистецтва.
Уродженка полтавського краю, вона знана усіма людьми, які, слухаючи спів «Чураївни», ніколи не залишаються байдужими.
На превеликий жаль, творчий і життєвий шлях народної улюблениці закінчився у 2005 році, але память про неї та виконання її пісень буде жити вічно у серцях людей.

 
 

 
 Із берегинею народного співу, народною артисткою України, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, повним кавалером орденів княгині Ольги, лауреатом премії  імені Дмитра Луценка " Осіннє золото",  Героєм України – Раїсою Кириченко, якій 14 жовтня виповнилося б 70 років, ознайомлює усіх шанувальників її чарівного голосу та вроди книжкова виставка у сільській бібліотеці «Царівна пісень - Чураївна!..».

пʼятниця, 22 листопада 2013 р.

          Скорботна свічка пам'яті



Ти кажеш, не було голодомору?І не було голодного села?Я бачив сам у ту зловісну поруІ пухлих, і померлих на шляхах.І досі ще стоять     мені в очах.
А кажеш - не було голодомору?                                              Д. Білоус               


Трагічні події 1932-1933 рр. вписали чорну й ганебну "славу" тоталітарної держави в життя українського народу навічно. Пам`ять про ті часи вкарбувалась у свідомість наших співвітчизників назавжди, вона болем проймає серця людей, є насправді невмирущою і передаватиметься з покоління в покоління.          
Голодомор завдав удару по глибинних основах української нації. Трагічні жнива скорботи відібрали в українського народу 10 млн. життів. Голодомор має чотири виміри: політичний, національний, історичний, світовий.  
 Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Адже й нині ще у пам'яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям. Ще й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать ятрені серця, болить душа, що звідала горе до краю.
В бібліотеці оформлено вистаку- календар "Голодомор - мовою фактів" та проведено бесіду " Запали свою свічу"    
                                      23 листопада  запали свічу пам'яті

                                                                                                                                   

            Дзвенить струмочком рідна мова

"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його слова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування". 
Історія нашоі Рідної Мови починається з 4–5 століття нашої ери. У той далекий час із розрізнених слов'янських племен склався етнос, що згодом сформував Київську Русь. З того часу й починається історія Рідної Української Мови. Давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають глибиною мудрості, далекоглядності, є актуальними і суспільно значимими. Від найглибших традицій і з часів давніх літописів «Слова о полку Ігоревім» і Острозької Біблії нашою мовою говорить серце і душа української землі. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським,
Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Наша Рідна Мова – найбагатша в світі! У словнику нашої Мови налічується більше 200 тисяч слів! Украінська мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі. 
Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів,сила нашого сьогодення і поступ майбутній. 
 
 
Сьогодні українською розмовляють близько 45 мільйонів людей, і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
Українська мова — державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами нашої держави: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах.
Тож давайте оберігати, плекати та звеличувати українську мову. Адже як сказав великий український вчений, мовознавецьІван Огієнко, «мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб».
З нагоди цього свята в нашій бібліотеці відбулася ярмарка прислів*їв " Біля криниці мудрого слова" на яку завітали вихованці дитячого садка " Калинка". Експонуються книжкові виставки  " З глибин віків плекалась мова ", " Малюю світ своїми кольорами",а також відбувся мовознавчий марафон " Українська мова давня й молода, світить рідне слово, як жива вода", всі бажаючі мали змогу долучитися до поетичного слова, а також почитати і власні віршовані рядки.
 
 
  Друзі! Вітаємо усіх вас зі святом української мови та писемності. Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.
 
 

пʼятниця, 8 листопада 2013 р.


Мов джерельна вода - рідна мова моя

Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. Ми українці і любимо свою землю, свій рідний край, з його багатющими народними традиціями, славною історією, мальовничою природою, багатою мелодійною мовою.

Мова — це найбільше і найдорожче добро кожного народу, це жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування.
Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях. Мову нашого простого українського народу передав нам у спадок і Григорій Сковорода, вдосконалив її І.П. Котляревський, а основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар — Т.Г. Шевченко. Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Наш народ зберіг силу Кобзаревого слова.


Свято встановлено 6 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ N1241/97“Про День української писемності та мови. ” В Указі зазначено: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця.” Нестор літописець - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Особливості відзначення свята.
У День української писемності та мови за традицією:
  • покладають квіти до пам'ятника Несторові Літописцю;
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика;
  • в бібліотеках презентують книжкові виставки до свята.
Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку літератури з нагоди Дня української писемності та мови.

 
Історія української культури [Текст] /
За заг. ред. І.Крип'якевича. –
3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 656 c.
Автори книги подають основні відомості про розвиток українського письменництва, образотворчого мистецтва, театру та музики.
 
 
 
 
Попович М.В. Нарис історії культури України [Текст]: Посіб.-
(Освіта ХХІ століття)/ М.В. Попович. – К.: АртЕк, 1999. – 728 с.
Книга являє собою нарис історії культури України як комплексу характерних матеріальних і духовних здобутків суспільства; до духовної культури включаються при цьому не тільки література, філософія та різні мистецтва, а й спосіб життя, система цінностей, традицій та вірувань.
 
 
Шейко В.М. Історія української культури [Текст]: Навч.посіб./
Наук.ред. В.М.Шейко. / В.М.Шейко, Л.Г.Тишевська. – К.: Кондор,
2006. – 264 с.
Розкриваються процеси історичного розвитку української культури. Значна увага приділяється огляду джерел та літератури з питань формування та еколюції української культури.
 
 
 
Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення [Текст]:
Навч. посіб. для студ. аграрних ВНЗ / Т.Б.Гриценко – К.:
ЦНЛ, 2003. – 536 с.
Подано матеріал про українську мову, її значення в житті суспільства, функції мови, а також про традиційні і сучасні теорії щодо походження української мови. Розглянуто функціональні стилі української мови, особливу увагу звернено на науковий стиль, яким мають досконало оволодіти студенти.
 
 
 
 
 
Сучасна українська мова [Текст]: Підруч./
 За ред. О. Д. Пономарева. – К.: Либідь,
1997. – 400 с.
Розглядаються питання фонетики, вимови, графіки, лексикології, фразеології, лексикографії, словотвору та морфології сучасної української літературної мови. Подаються відомості з діалектології та загального мовознавства.
 
 
 
Загнітко А.П. Українське ділове мовлення: професійне і
непрофесійне спілкування [Текст] /
А.П.Загнітко, І.Г.Данилюк. – Донецьк:
ТОВ ВКФ "БАО", 2007. – 480 с.
Видання пропонує зразки оформлення основних типів документів, рекомендації щодо етики й культури ділового спілкування тощо.
 
 
Кацавець Г.М. Мова ділових паперів[Текст]: Підруч.- 3-тє вид., перероб.і доп. /
 Г.М.Кацавець, Л.М.Паламар. - К.: Алерта, 2006. – 328 с.
У підручнику представлено теоретичний і практичний матеріал з ділової мови - усної та писемної.
Подається опис синтаксичних особливостей побудови словосполучень і речень, формування текстових одиниць. Наголос зроблено на текстове оформлення ділових паперів, наводяться їх зразки (інформаційні, виконавчі, статутні, розпорядчі). Розглядаються питання етики професійного спілкування.