Як зустріти Новий 2015 рік?
2015 рік згідно зі східним календарем буде проходити під заступництвом Кози. Та не простої, а дерев’яної. Розпочнеться рік Дерев’яної Кози 19 лютого 2015 року і триватиме до 7 лютого 2016 року. Слід віддати належне цій тварині, вона може бути як доброю, ласкавою, так і шкідливою, злопам’ятною. Отже рік має бути вельми веселий в плані несподіванок і різких змін з боку фортуни.
Характеристики року Кози тісно пов’язані з характером цієї тварини. Коза досить норовлива тварина. Вона любить, щоб до неї ставилися з належною повагою і розумінням. І взагалі не сприймає, якщо хтось робить що-небудь їй наперекір. Тому, якщо ви хочете, щоб у новому році у вас все було добре, вам необхідно знати, що любить цей східний символ.
Основний колір, який цього року буде приносити удачу – яскраво-синій. Будь-які відтінки синього, від ніжно-блакитного до синяво-чорного, теж підійдуть. Але в найвідповідальніші моменти свого життя краще віддавайте перевагу справжньому глибокому синьому кольору. Він матиме особливу силу і привабливість.
Яким буде рік Кози залежить повністю від вас. Якщо ви людина відкрита, але не нав’язлива, якщо ви вмієте бути наполегливим, навіть трохи настирним, то для вас наступаючий рік буде досить успішним.

                 Різдвяні свята та різдвяні   традиції українського народу
Новий рік. Різдво.
Починались Різдвяні свята 7 січня святом Різдва Христового, а закінчувалися 19 січня на Водохреща. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме цим і була просякнута світська обрядовість зустрічі Нового року в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.
Бібліотека радить прочитати:


Скуратівський В. Святвечір. У 2- кн. / В. Суратівський. – К. : Перлина, 1994. – 288с. Нариси-дослідження відомого письменника-народознавця Василя Скуратівського у двох книгах «Святвечір».
До книжок входять понад сто ґрунтовних описів свят та обрядів. Вони сповна розкривають духовний світ українців, їхній Божий дар творити його добрим, щедрим, щирим, співчутливим, гостинним. Оповіді автора написані образною мовою, пересипані піснями, прислів’ями, приказками: «Хату білити, ковбаси чинити, а завтра Різдво»

 Хто такий Дід Мороз ?

Для самих маленьких Дідусь Мороз - добрий і веселий чарівник, здатний виконати будь-яке бажання. Для дорослих Дід Мороз - це спогад про дитинство, яке вже не повернути, про щасливі моменти, яких ми не забудемо ніколи. Всі дорослі перетворюються на дітей у новорічну ніч! Чекають дива та здійснення бажань!

 Прообразом сучасного Діда Мороза вважається добрий чудотворець Святий Миколай. Святий Миколай народився в III столітті в місті Патара (Мала Азія, Лікія). Пізніше він переселився в місто Світу (нині Дем-ре, невелике містечко неподалік від Фінікії). Святий Миколай ще в молодості став єпископом міста Мири.
У наші дні в Дем-ре збереглася церква з елементами архітектури III-IV століть. Жителі Туреччини назвали це диво архітектури "Баба Ноель Кілізе", що означає "церква Діда Мороза".
У III столітті склалася традиція дарувати на день Святого Миколая, 19 грудня, подарунки дітям, як це робив сам відомий архієпископ.
У зв'язку з введенням нового календаря святий став «приходити» спочатку на Різдво, а потім і на Новий рік.

                 Це цікаво!

    
 Як змінювалось свято  Нового року  крізь століття?Багато століть, з появою християнства на Русі, було прийнято святкувати Новий рік у перший день весни. У XIII столітті Московська церква прийняла рішення, згідно з яким Новий рік на Русі за грецьким духовному календарем наступав у перший день осені.
Однак традиція зустрічі весняного Нового року на Русі настільки прижилася, що тільки через сто пятьдесят років, а саме в 1492 р. рішення церкви було розглянуто і офіційно прийнято Іваном III. Тільки після цього новорічні свята перекочували на осінь і проіснували в даному форматі близько двохсот років.
Зміни відбулися в 1699 р., коли Петро I повернувся з поїздки по Європі і почав викорінювати колишні звичаї. За наказом Петра Новий рік слід було відзначати 1-го січня, всі люди повинні були веселитися, поздоровляти один одного зі святом і заради розваги стріляти зі зброї в повітря.
За втіленням у життя царського постанови стежили і в разі невиконання суворо карали. У новорічну ніч Петро I власноручно запустив першу ракету, тим самим показав приклад іншим, як потрібно святкувати Новий рік.
У столиці на новорічні свята були побудовані дерев'яні катальні гірки, які потім покривалися тонким шаром льоду. Гірки будувалися один проти одного. Таким чином, скотившись з однієї гірки людина могла видертися на протилежну. Нерідко, для додання святкового вигляду, гірки прикрашалися крижаними статуями, гілочками і деревцями ялинки. На гірках працювали зазивачі, що запрошували весело провести час.

 

                                                                    Ми чуємо тебе ,Кобзарю,

                                                                    Крізь століття,

                                                                    І голос твій нам душі окриля.

                                                                    Встає в новій красі, забувши лихоліття,

                                                                    Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Тарас Шевченко... Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу, увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Шевченко перший в історії нашого народу після трагічних часів великої руїни, збудив українську історичну думку, огорнувши її шляхетністю, палкою любов'ю до України.

Минулої п'ятниці 14 листопада на сцені Федорівського Будинку Культури в рамках Обласних Шевченківських читань " Кобзарева стежина" відбулася літературно - музична композиція " Шляхи й стежки людські до тебе, Тарасе наш, не заростуть", яку підготувала завідуюча сільською бібліотекою- філіалом Павленко Алла з учасниками гуртка художнього читання Анастасією Калініченко,Русаною Радько, Катериною Кацюбою, Анастасією Єременко, Аліною Павленко, Дарьєю Петренко.Пісні про рідну мову прозвучали у виконанні солістів Будинку Культури Сергія Совина, Іри Буханець, Юлі Ляпоти, Людмили Моторної.

 

 

Родзинкою свята була одноіменна п'єса за мотивами поеми Т.Г.Шевченка " Наймичка". (автор сценарію Л. Моторна)

Учасники драматичного гуртка Федорівського Будинку культури зуміли розкрити всю багатогранність поеми.Учні-актори дуже вдало передали глядачу дух епохи Великого поета і майстерно перевтілитись у портретну схожість дійових осіб.

На свято завітали гості: начальник відділу культури і туризму Тетяна Обихвіст,художній керівник районного Будинку Культури Надія Гарькава, директор ЦБС Зоя Бондаренко, завідуюча районної бібліотеки для дітей Наталія Хрулич, методист районної бібліотеки ім. А. Михайленка Наталія Мусієнко, директор районного історико- краєзнавчого музею Ірина Федорченко.

 

Т.Г.Шевченко – славний син українського народу, його слово і сьогодні живе між нами. Шевченко – це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Слово Шевченкове, як стверджує Ніна Шмурикова “Таке просте, таке доступне, таке сміливе, волелюбне, таке гаряче і живе!... Воно магічну силу має – всю душу враз перевертає…” Це правда, це істина, що пройшла крізь горнило століть.

Толерантність – здатність і прагнення до діалогу

                                          "Любов виникає з любові: коли хочу,
                                     щоб мене любили, я сам перший люблю"
                                                                                                           Григорій Сковорода

 З такою назвою у сільській бібліотеці відбувся інформаційний коктель присвячений Міжнародному дню толерантності. На початку заходу ведучі  розповіли про основні принципи Декларації толерантності, яка була прийнята на Генеральній Конференціїї ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року. Відтоді цей день визначено як Міжнародний день толерантності.

 

 Протягом заходу учні не тільки дізнались, що таке толерантність, але й активно включились у практичну роботу щодо реалізації засад толерантного ставлення до оточуючих.

    Після цього всі разом "виростили"символічну "квітку толерантності". Спочатку квітка була без пелюсток, поступово на ній виростали пелюстки з рисами та синонімами толерантності.

Разом прочитали та орбговорили казку " Зоряна країна". Ознайомилися із основними правилами толерантності 

Всі присутні на заході зрозуміли, що бути толерантним і просто і складно водночас, що це нібито просте слово із 13 літер, а вмістилося у ньому так багато.

   

  Покрова - свята покровителька козацтва

Шановні читачі!
14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці в нашій країні відзначається 
День українського козацтва.
Не випадково для святкування Дня українського козацтва обрано День Святої Покрови, вона здавна була покровителькою козаків. Це дуже важливе свято для нашого народу, адже козацтво відіграло надзвичайну роль у становленні нашої держави. Його історичне значення важко переоцінити. Народ ставився до козаків з повагою і любов'ю, сприймав їх як символ мужності, честі, людської і національної гідності. Перекази про звитяжні вчинки запорожців передаються з покоління в покоління. Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української історії та культури.
В наш час відроджуються традиції українського козацтва. Ведеться активна робота з учнями та молоддю.  Бібліотеки проводять інформаційні та виховні заходи зі своїми читачами, організовуються книжкові виставки, перегляди літератури; проводяться презентації та огляди книг, дні інформації, виховні години.

У нашій сільській бібліотеці  відбувся виховний захід " Подорож козацькими шляхами", де учасники заходу мали можливість переглянути презнентацію про життя козаків та  взяти участь у пізнавальній вікторині  " Люби і знай козацький край!", а найменші відвідувачі книгозбірні взяли участь у змаганнях на спритність" Козацькими шляхами".

         Новинки літератури для дітей

    сучасних  українських
           письменників








Сергій Гридін. Федько, прибулець з Інтернету. Львів: Видавництво Старого Лева, 2011. - 160 с.
Герої цієї історії - звичайні хлопці Сашко та Петрик - з волі зовсім не звичайного інтернетного віруса потрапляють у віртуальний світ, де їм доведеться зустрітися з жорстокими піратами, дикими людожерами, голодними крокодилами та потворними чудовиськами.
Побачити таких ворогів на екрані - далеко не те саме, що зіткнутися з ними віч-на-віч. Отож, чи зможуть хлопці подолати усі перешкоди і повернутися додому, а головне - чи зуміють вони зберегти свою дружбу в таких непростих випробуваннях?
 
 
Паньо Катерина . Цвіт мандрагори: повість.- К.: Грані-Т,2010, - 96 с., іл..- (сер.»Сучасна дитяча проза»).Коли приходять замахайці – все стає з ніг на голову, і на Плесі зчиняється казна-що. Навіть буркуни та Гримза не чуються в безпеці – хіба встигнуть запропонувати непроханим гостям якусь лагоминку, й ті ненадовго дадуть їм спокій...
Але не переймайтеся: тато Лу дав слово, що він зарадить біді – а слово господаря Великого Коріння багато важить! Тим паче, якщо в нього є такий самовідданий помічник, як маленький Лулука, що заради порятунку Плеса зумів навіть подружитися з Тим, Хто Кричить Уночі...
Третя повість Катерини Паньо з дивовижного циклу про лулук та їхніх друзів – напрочуд світла та щемка історія, яка неодмінно захопить не лише кмітливих малюків, а й їхніх мисливих батьків.
 
 Ірен Роздобудьмо. Пригоди на невідомому острові.- Вінниця,-цтво «Тенза», 2010.- 158с.: іл..- (Пригодницька бібліотека).
Коли ти сядеш на надувний човен і попливеш шукати пригод, то неодміннно потрапиш на невідомий острів. І неодмінно зустрінеш там знімальну групу. Хоча може з’ясуватися, що перед тобою не актори, а… справжнісінькі пірати. А от чи пощастить тобі від них утекти? Про Клаву і Рено, невідомий острів і справжнісіньких піратів — у новій повісті Ірен Роздобудько. 
                             Сергій Гридін. Не такий.- Львів,видавництво 
                                            Старого Лева,2013
Про школу, родину, суспільство, полишених самих на себе дітей, і взагалі про життя, яким воно є – без прикрас і без купюр, сповнене суворих реалій і випробувань.
Може, хтось скаже, що бути дитиною, тим паче підлітком – просто. Але якщо ти відрізняєшся від решти, скажімо, надмірною вагою, тобі не оминути зневаги і знущань однолітків і навіть дорослих. Однак у тебе залишається шанс знайти в собі силу піднятися над своїми образами, зусиллям волі змусити себе стати «таким», який порятує не лише себе, а й простягне руку допомоги слабшому.

 
Сергій Гридін.Федько у пошуках Чупакабри.
Хто з нас у дитинстві не мріяв знайти скарб? Хто не ховався під ковдрою у темній кімнаті від страху, слухаючи моторошні розповіді? Хто не відчував мурашок на шкірі перед зустріччю з чимось невідомим? Це був ти!? Тоді саме тобі призначена ця книга!Весела, повна різних подій історія про вже знайомого... віруса Федька та його товаришів. Зведи дружбу з новими героями і поринай у вир пригод РЕАЛЬНОГО світу!

 

             Книжкові новинки від

       українських письменників

Ірен Роздобудько „Ґудзик”

Психологічна новела відбувається протягом 30 років з різними героями, у цікавих місцях і з неймовірними колізіями.Цей роман має багато нашарувань, сюжетних колізій і героїв. Його часовий простір: від середини 70-х до наших днів, його географія — Київ, українська провінція, Росія, Чорногорія, зрештою — Америка. Але головна ідея така: велике щастя або велика трагедія може початися з найменшої деталі, з ґудзика, який так легко загубити, а потім шукати все життя…
Це роман про любов, вірність, зраду. Про те, що ніколи не варто оглядатися назад, а цінувати те, що існує поруч із тобою — сьогодні і назавжди.
А можливо, цей роман про… дещо з життя янголів, що випадково потрапили на нашу землю?
 

                                         Ірен  Роздобудько " Арсен"

13-річний Арсен піклується про маму сам, адже тато їх давно покинув. Однак хлопець вірить, що мама ще знайде надійного й порядного чоловіка. А найбільше він мріє про мандри, пригоди і таємниці, бо сидіти всеньке літо за компом у київській квартирі — це, погодьтеся, важко назвати незабутніми канікулами. Тому Арсен і зважився гайнути в село, до бабці з дідом, яких не бачив після розлучення батьків. І там багато про що Арсенові довелося поміркувати — особливо про те, що він має бути справжнім чоловіком; чимало здолати — образу на тата, відчуття своєї непотрібності в татовій родині та ревнощі до маленької зведеної сестрички, яка «забрала» в нього тата; чимало дізнатись — адже історія його роду стала «візитівкою» цілого села. А головне — Арсен закохався. Вперше і, можливо, назавжди...
Нова повість відомої письменниці Ірен Роздобудько розповідає про дорослішання, життєво важливі трансформації в свідомості й пошук моральних орієнтирів у житті.

 

Михайло Коцюбинський: погляд з XXI століття

У ряду велетів духу, що винесли сонячне українське слово на світові вершини, Тараса Шевченка, Івана Франка, ЛесіУкраїнки стоїть й ім'я Михайла Коцюбинського. Воно яскравою зорею сяє в художній культурі  українського

народу, відоме прогресивній громадськостівсього світу.

Його творчість, що звернена в майбутнє пробуджуєв людях дорогоцінні почуття патріотизму і добра.Казку " Хо" читають дітям, школярі  вивчають твори  "Тіні забутих предків", " Fata morgana",а  нові покоління знаходитимуть у творіннях  майстра те,  чого  сьогодднішні ще не бачать, адже така вічно жива  сила справжньої класики. У творах  Коцюбинського на повну силу розкрились багатющі  можливості української  мови - її велика потенціальна сила і невичерпна ємність, гнучкість, барвистість і музикальність.

Погляди  Коцюбинського на рідну мову, його висловлювання про неї  не втратили і актуальності і сьогодні. Феномен Коцюбинського - його освідченість. він  знав девять європейських  мов, а через це - відому на той час літературу. Знався на музичному і  театральному мистецтві ,цікавився історією,медициною, журналістикрю.
Михайло Коцюбинський написав небагато  творів,але скільки в цьому " небагато" вартісного геніального. Можна сміливо сказати, що серед українських прозаїків немає рівних Коцюбинському, його майстерність - взірець краси і сили нашого художнього слова.
З нагоди відзначення 150-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського у нашій бібліотеці було організовано літературний портрет" Що записано в книгу життя".
Учасники заходу переглянули мультимедійну презентацію про письменника, ознайомилися із деякими сторінками біографії та взяли участь у віктрині
                                " Великий майстер рідного слова"
Пропонуємо і вам перевірити свої знання і відповісти на питання вікторини

 

             Дорогі освітяни краю! 

Сердечно вітаємо вас з професійним святом – Днем працівників освіти!
Бути вчителем, вихователем, наставником – це справжнє мистецтво, обране за покликом серця, наполеглива, чесна, натхненна праця, що збагачує світ мудрістю, знаннями, милосердям, людяністю.
Щира подяка вам за постійну самопожертву і щоденну самовіддачу, благородну любов і турботу, віддане служіння улюбленій справі, терпіння, мудрість, наполегливість і високий професіоналізм.
Вітаючи зі святом, від щирого серця бажаємо кожному з вас міцного здоров’я на довгі літа, щастя, благополуччя, невичерпної наснаги, Божої благодаті у мирі, любові та злагоди!

Золоті знов каштани й тополі,
Шкільний дзвоник як серця ритм,
І в твоїй учительській долі
Вічним трепотом він дзвенить.
Кличе, зве, поринає у спомин,
Де велика родина, шкільна вся сім’я,
Де твоїх зірочок небо повне,
Та єдине для них твоє, Вчитель, ім’я.
Із рожевих світанків дитинства,
Доброти, тепла та любові,
Із батьківства та материнства
Вся твоя учительська доля.
Світлом сонця удача хай лине,
Як в калиновій казці неначе,
І нехай джерелом в ній неспинним
Буде радість і сміх дитячий.                                   
                                                                                                   

 " Мій рідний край - доброти і любові криниця"

Карлівщина! Наша рідна сторона! Вона багата на видатних та шанованих людей.
Видатні уродженці Карлівщини: український художник-реставратор, мистецтвознавець Л.П. Калениченко (1898-1968 рр.), радянський агроном, академік Академії Наук СРСР (з 1939 р.), Академії Наук України (з 1934 р.), Герой Соціалістичної Праці (1945 р.) Т.Д. Лисенко (1898-1976 рр.), державний партійний діяч УРСР і СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці М.В. Підгорний (1903-1983 рр.), льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу Г.Т. Береговий, заслужений художник України А.П. Василенко, композитор, керівник ансамблю «Карусель» О.І. Чухрай, Герої Соціалістичної Праці О.Д. Беззубенко, А.Л. Фисун (1928-2002 рр.), Є.М. Золотарьов.
Із районним центром пов'язані життя і діяльність Героїв Соціалістичної Праці Л.С. Водолаги, заслуженого агронома УРСР Г.К. Дробницького, кавалера трьох орденів Слави І.П. Максименка, Героя Радянського Союзу М.І. Симоненка, заслуженого лікаря УРСР Л.В. Радевича-Сягайла. Берегинями відродження народного мистецтва є жителі міста Т.І. Смородінова, Т.У. ПІендарова, В.В. Полянська. З-під пензля народного художника І.О. Ніколаєвського, відомого не тільки в Україні, а й далеко за її межами, народився наш карлівський розпис.Карлівщина виховала двох майстрів спорту міжнародного класу з пауерліфтингу Ірину Яворську та Олену Савенкову.
 

Всіх шанувальників її Величності Книги вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек, що відмічається 30 вересня.
Нехай спілкування з книгою в стінах бібліотеки завжди залишається для вас святом, адже саме вона є невичерпним джерелом натхнення, розвитку та ідей! Нехай любов до бібліотеки завжди залишається для вас провідною зорею на шляху до знань! Бажаємо вам миру, любові, натхнення на читання гарної літератури та поваги до праці бібліотекарів!

На честь нашого професійного свята пропонуємо вам найвідоміші книги, в яких розкриваються образи бібліотек і бібліотекаря. 

 
Сьогодні свято храму книг,

             Бібліотеки славне свято…

Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
Що в майбуття через минуле кличе.

І осягнути незбагненну суть
Світобудови прагну заповзято,
Коли мені з полиці дістають
Важкі томи Плутарха і Сократа.

Немов надійний лоцман в морі книг,
Бібліотекар взяв штурвал у руки.
Розкуто мчить моїх фантазій бриг
Крізь холоди занепаду й розлуки.

І поки є ти, сховище книжок,
І поки ти людей рятуєш свято,
Мене не знищить соціальний шок,
Як час не вбив Плутарха і Сократа.

До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!
Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»

Про книгу знаєте багато, тож позмагайтеся завзято!!!


                                                                   І. Де починається життя книги ? (В лісі).2.Ключ до знань?(Книга).
З.Що швидко в книзі допоможе знайти оповідання ? (Зміст).
4.Чого боїться книга? (Дощу,вогню,брудних рук).5.3 чого починається книга? (З обложки).б.Як називають забудьковатих читачів? (Боржник).
7.Назвіть відділ де книги видають додому? (Абонемент). 8.Скільки днів можна читати бібліотечну книгу? (15 днів).9.Хто оформляє, ілюструє книги? (Художник).10 .Як називають бібліотеку, яку збирають дома? (Домашня, особиста).11.У школі ти – школяр, а хто ти в бібліотеці? (Читач).12.Що таке бібліотека? (походження слова)
                  а) книгосховище;
                  б)зібрання книг;
                  в)товариство книголюбів.
13.Які алфавіти складаються з 6-ти літер? (Абетка, азбука).14.Де в бібліотеці розміщуються книги? (Стелажах).
15.Назвіть книгу, яка знає усе? (Енциклопедія).

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек!  

 Вітаємо працівників та читачів бібліотеки зі святом!

Шановні бібліотекарі, володарі книжок та каталогів!Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.
Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.Сьогодні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства.
Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Саме  бібліотекарі, допомагають читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Нині бібліотеки є тими інформаційними ланками, які поєднують читачів і управлінські структури, роблять діяльність органів влади прозорою і відкритою для населення. Подальший розвиток бібліотечної справи – це запорука розвитку суспільства.
Бажаємо вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

                  Бібліотека радить прочитати
Олександр Довженко – класик світового кіно, його фільми є візитною карткою нашого національного кінематографа. А ще він – чудовий письменник, час якого почався в роки війни і завершився чудовою прозою кіноповісті «Зачарована Десна». І художник - малюнки Довженка у середині 20-х років минулого століття були доволі популярними.
За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми «Звенигора» (1928) та «Арсенал» (1929), кіноповість «Земля» (1930) були визнані світовою кінокритикою шедеврами кінематографа, а Довженко - першим поетом кіно. Вражаючими документами доби є «Щоденники», а шедевром його творчості - «Зачарована Десна».
 



Зачарована Десна; Оповiдання; Щоденник: 1941-1956 [Текст] / Довженко, Олександр Петрович. – К.: Днiпро, 2001. – 512 с.«Зачарована Десна» стала своєрідним естетичним та етичним Довженковим заповітом. Це повість про самого письменника, його дитинство, його рідних. Надзвичайно красивий твір дійсно здатен зачарувати читача

 

Довженко, О. П. Україна в огні : кіноповість, щоденник / О. П. Довженко. – К. : Радянський письменник, 1990. – 416 с.
До цієї книги ввійшли кіноповість «Україна в огні», у свій час розкритикована, засуджена й заборонена до постановки й друку Сталіним, а також «Щоденник» (1941–1956) геніального кінорежисера, видатного письменника і мислителя Олександра Довженка. Це є не лише пам’яткою мемуарної літератури, а й справжнім документом епохи.



Довженко, О. П. Повість полум'яних літ : повісті, оповідання, публіцистика / О. П. Довженко. – К. : Молодь, 1984. – 368 с. – (Б-ка художніх творів для молоді "Джерело"). У повістях («Повість полум'яних літ», «Україна в огні»), оповіданнях («Стій, смерть, зупинись!», «Відступник», «На колючому дроті», «Незабутнє», «Ніч перед боєм», «Перемога», «Мати», «Тризна», «Воля до життя») та публіцистичних творах видатного українського кінорежисера та письменника відтворено героїчну боротьбу радянського народу проти німецько-фашистських загарбників.






Довженко, О. П. Незабутнє (1941–1943) : оповідання / О. П. Довженко. – К. : Дніпро, 1980. – 191 с.

В збірник увійшли оповідання О. П. Довженка періоду Великої Вітчизняної війни, які розповідають про мужність і героїзм радянських людей у боротьбі з фашизмом.

 

" Творець поетичної  повісті"

До 120-річчя  від дня народження Олександра Петровича Довженка у сільській бібліотеці села Федорівка була організована виставкв-кінопазл

" Творець поетичної повісті".

В українській культурі ХХ століття навряд чи можна знайти постать величнішу і більш трагічну, ніж Олександр Довженко. Доля наділила його щедрим талантом, любов’ю до України, її народу, батьків, природи, літератури,кіно і живопису. Олександр Довженко увійшов в історію української і світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова, поєднавши у собі талант режисера і письменника.За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва.
Запрошені на захід учні місцевої школи ознайомились з життям та творчістю геніального режисера, дізнались про деякі сторінки його біографії.
«Все життя О.П. Довженко поєднував у собі і художника – образотворця, і письменника, і кінорежисера, і мислителя, і громадського діяча,- писав М.Рильський.  Весь вік ця людина шукала і ніколи не заспокоювалась на знайденому, була органічним новатором, відкривачем нових обріїв у мистецтві і в житті. А мистецтво і життя були для нього нероздільними.»

За допомогою мультимедійної презентації молоді було продемонстровано уривоки з фільмів з сценаріями О.Довженка, які належить до світової кінокласики.

Дружба – це рослина, що росте повільно, і, перш ніж заслужити собі ім’я, вона повинна пройти через іспити і витримати багато випробувань долі.

Джордж Вашингтон

 

Нещодавно у нашій сільській бібліотеці відбулося свято Дружби, приурочене до Міжнародного Дня Дружби. Бібліотекар підготувала для користувачів цікаву подорож країною Дружби, яка супроводжувалась веселими конкурсами, іграми, читанням віршів. Діти склали квітку Дружби, на пелюстках якої написали правила вірного друга.

Із  книгою  у  майбутнє !

Не секрет, що останнім часом спостерігається спад читацької активності.Саме зараз, у вік комп’ютеризації і доступу до Інтернету, багато дітей мають можливість одержати знання саме через комп’ютер, Інтернет, який мають вдома. Вони все рідше тягнуться до книжки.Як в таких умовах залучити до бібліотеки читача?Як зробити так, щоб відвідавши бібліотеку, дитина до неї повернулася ще не один раз?Щоб дитині в бібліотеці стало попросту цікаво.

Поряд із традиційними формами бібліотечного обслуговування користувачів у Федорівській  СБФ відбувається інтенсивний пошук і впровадження нових форм і нетрадиційних методів діяльності.  Тому  сільська бібліотека - філія  провела  флешмоб 

     " Бібліотека  під  відкритим  небом".

На вуличній площадці всі бажаючі мали змогу поспілкуватися з книгою, взяти участь у цікавих іграх та вікторинах з веселими та дотепними запитаннями.
Основною метою цього заходу є зацікавлення дітей читати. Під час акції бібліотекар ознайомила дітей, а також жителів села з новинками літератури, цікавими книгами.

      До  наступної  зустрічі   на  вулицях  нашого  села!