Загальна кількість переглядів сторінки

середа, 27 листопада 2019 р.

      П’ять колосків – до життя
            п’ять непройдених кроків…
 Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної  мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
             

вівторок, 26 листопада 2019 р.

 Допоки пам'ять 
        в серці не згасає...
«Пекельні цифри та слова,
У серці бють, неначе молот,
Немов проклятий оживе,
Рік тридцять третій.
Голод… Голод…»
             Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Пам'ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу. 1933 рік… найчорніший час в історії України. І до сьогодні боляче ступати стежками жахливої трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю.
Вшановувати пам'ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне не повторилося.