Загальна кількість переглядів сторінки

вівторок, 19 травня 2015 р.

                       Недоспівана пісня


Є постаті, які, навіть відійшовши в небуття, залишаються в серцях та пам’яті багатьох людей. Такою особистістю є Коваленко Микола Федотович.Він не відноситься до когорти Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці чи інших знаменитих людей. Він щирий товариш, прекрасний учитель, і просто Людина  з великої літери  Народившись у  селі Федорівка,що на Полтавщині, він пройшов  нелегкий шлях. На його долю випали тяжкі випробування. Дитинство Миколи Федотовича припало на Громадянську війну, доводилося голодувати, сповна пізнати,що таке злидні. І все ж таки душа талановитого хлопчика тяглася до музики.І  щойно трапилась нагода , освоїв  самотужки нехитру гармошку. І все було б добре,якби не проклята війна. Коваленко Микола в числі перших пішов захищати свою Батьківщину.        
                                                          Війна - одне жахливе слово,
Війна, ти крушиш все кругом.
А без війни було б усе чудово,
А із війною ллється тільки кров.

Там на війні співають солов'ї,
Передають від нас усі гіркі молитви.
Ніхто не думав, що святій Землі
Прийдеться пережити такі битви.
Повернувся Микола Федотович із тієї страшної війни живим, але... незрячим. Йому довелося вчитися жити заново у повній темряві. 
У 1948 році у село Федорівка приїжджає  молода дівчина Ганжа Віра Микитівна працювати  бібліотекарем. Тоді і об'єднала доля два зранених війною серця. Віра зустріла сільського хлопця - музиканта,який також повернувся з фронту.Молодий незрячий юнак відразу припав до душі дівчині.  Микола Федотович був прекрасним баяністом, учителем музики і співу у сільській школі та дитячому садку. Він був закоханим у життя і в пісню, отже молоде подружжя ніколи не розлучалося із книгою та піснею
Микола Федотович дав путівку в життя багатьом співакам та музикантам. Влітку і взимку,у будь-яку пору року,у будь-яку погоду йшли до нього вихованці як із свого села так і з сусідніх долаючи кілометри. Серед учнів Миколи Федотовича Олексій  Іванович Чухрай -- заслужений діяч мистецтв, лауреат багатьох міжнародних конкурсів, член спілки композиторів України, Віталій Федорович  Тесленко, Ганна Бенько ( Данильченко), Наталія  Москальова (Дерполюк) та багато інших. Звісно не всі учні Миколи Федотовича стали  професійними музикантами і співаками,але любов до музики, до чарів пісні понесли у велике життя.

Микола Федотович людина творча,талановита, він умів цінувати таланти іншого. Радів він найменшим успіхам своїх численних учнів, для кожного знаходив знаходив приємні слова.
      Незвичайний вечір- концерт "Недоспівана пісня" пам'яті Коваленка Миколи Федотовича відбувся у Федорівському Будинку культури, присвячений Дню пам'яті та примирення. Скільки б не минало років з того незабутнього 45-го року,знову і знову згадуємо події  минулої війни, адже немає родини, в якій би не було воїна-фронтовика. Шануймо пам'ять про тих, хто захищав свою рідну землю.
До цього заходу працівники Будинку культури та бібліотеки підійшли творчо і з душею: гарно оформлена сцена,досконало продумана експозиція "Па'мять живе у спогадах  ".Були запрошені  колишні учнів митця, які ділилися своїми спогадами про вчителя.
   Всі учасники, цього вечора своїми піснями і віршами  нагадали всім присутнім  кому вони мають завдячувати за своє життя,  Ми низько вклоняємося всім, хто пройшов крізь полум’я війни – солдатам – фронтовикам, учасникам партизанського руху та національно – визвольних змагань, трудівникам тилу, всім, хто подолав ворога.  Радісним, хвилюючим святом увійшов у кожен дім і кожну сімю день дев’яте травня. Він став символом героїзму і вірності матері – Вітчизні. У серці кожного з нас буде залишатися священним і зрозумілим гасло: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто не повернувся з війни і навічно залишився молодим.
         Пов'язуючи події 70-літньої давнини з сучасними подіями на сході нашої країни в програмі вечора приймали участь Ганна Бенько, Наталія Москальова, Юрій Чердак,Віталій Тесленко, Інна Тесленко, Людмила Моторна, Алла Павленко, Катерина Гладир, Юлія Ляпота, Ірина Буханець, Сергій Совин,Тамара Лакізюк, Тетяна Заплава, Руслана Радько, Олександр Колодка
 Безцінний дарунок цього вечора отримала Федорівська сільська бібліотека книги: Ліни костенко, Всеволода Нестайка , Івана Котляревського,Панаса Мирного,Е. Т. А. Гофмана від Інни Тесленко. Користувачі бібліотеки дуже вдячні Інні Віталіївні за таку необхідну літературу.


середа, 6 травня 2015 р.


                Маки пам'яті





 Для нас, українців, квітка червоного маку ще з козацьких часів була символом пролитої у боях козацької крові, не раз оспівана у народних піснях та думах. У зв’язку з трагічними подіями останнього року трактуємо її й як символ пам’яті за загиблими у війні на Сході країни.
Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. А тепер червоний мак набуває символічного значення й в Україні, особливо після прийняття Указу Президента про вшанування в Україні 8 травня Дня пам’яті та примирення.
Дизайн квітки розроблено харківським дизайнером Сергієм Мішакіним за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Графічне зображення символу є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі.
Важливо прищепити молодому поколінню усвідомлення, що жодні геополітичні досягнення, здобуті внаслідок воєн не варті ні одного втраченого людського життя, а непереможним є той народ, котрий пам’ятає своє минуле і своїх героїв.

Тож 5 трвня у Федорівській сільській бібліотеці пройшов майстер – клас по виготовленню маків з атласних стрічок  " Маки пам'яті". 


З розповіді бібліотекаря Алли Павленко діти дізналися, що появу цього символу пов'язують з віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак Крея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Майни Майкл. Перший написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки», який був написаний під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. Майна Майкл написала вірш «Ми збережемо віру» (1918 р.), в якому обіцяла носить червоний мак в пам'ять про загиблих.  


Учасники  майстер - класу, учні місцевої школи, поринули у творчий процес в особливо піднесеному настрої, з неприхованою радістю та азартом адже створювали символ пам’яті Великої Перемоги.Мета майстер-класу – навчити робити квіти своїми руками із атласних стрічок, тканини і паперу та переконати, що це легко і просто