Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 8 травня 2014 р.

Є в Шевченка народження дата –                                          дати смерті в Шевченка немає

            В дні перемог і в дні поразок,
       В щасливі дні і в дні сумні
        Іду з дитинства до Тараса, 
Несу думки свої земні.
 (Ю.Рибчинський)
2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11.04.2012 № 257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка.
 Значення постаті Т.Г.Шевченка для українського народу важко переоцінити. “Шевченко – це митець, художник, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Він є гарантом нашої вічності…” – сказав Микола Жулинський.


30 квітня Федорівська сільська бібліотека-філія спільно з сільським Будинком культури організували та провели літературно-музичну композицію «Слово Шевченка--джерело невмирущого духу».Та п'єсу за мотивами поеми Т.Г.Шевченка " Наймичка". На заході присутні познайомились з життєвим та творчим шляхом Тараса Шевченка, з його мистецькою спадщиною, з значенням творчості поета в розвитку світової культури.




Відкрити для учасників заходу багатогранну постать поета допомогла книжкова виставка «Скарби Тарасового слова», на якій експонувалися твори геніального поета і розповіді про нього.А також виставка дитячих малюнків" Нас єднає Шевченкове слово" за творами Т.Г.Шевченка










  Нікого не залишила байдужим  вистава за мотивами поеми Шевченка «Наймичка». Учасники драматичного гуртка  Федорівського  Будинку  культури  зуміли розкрити всю багатогранність поеми.Учні-актори дуже вдало передали глядачу дух епохи Великого поета і майстерно перевтілитись у портретну схожість дійових осіб.




















 Т.Г.Шевченко – славний син українського народу, його слово і сьогодні живе між нами. Шевченко – це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Слово Шевченкове, як стверджує Ніна Шмурикова “Таке просте, таке доступне, таке сміливе, волелюбне, таке гаряче і живе!... Воно магічну силу має – всю душу враз перевертає…” Це правда, це істина, що пройшла крізь горнило століть.

середа, 7 травня 2014 р.


Чорна трагедія на кольоровій землі



26 квітня 1986 року...

Була весна - квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.
  Минуло 28 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі.
  Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров'я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.
  Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. ЇЇ наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління.




Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця.
У Федорівській сільській бібліотеці-філії пройшов відео-перегляд
" Щоб дзвони пам'яті не змовкли.." організовано виставку-реквієм 
"Чорна трагедія на кольлоровій землі"


Чорнобиль закутий колючим парканом
Чорнобиль... згадаємо знову і знову
Це місце, окутане темним туманом -
Це пустка одвічна - Чорнобильська зона.
Був звичний всім день, було тихо і ясно,
Та враз в одну мить усі зорі погасли.
З'явилось тавро - Чорнобильська зона...
У гарному небі проклята ворона...
Чорнобильська зона - нема там життя.
Чорнобильська зона пливе в небуття.
Одне в нас завдання - не дати нікому
Створить ще на світі десь прокляту зону.
                                                      Ірина Іващук







Люди перестають мислити, коли перестають читати. Ні про що не думає лише той, хто нічого не читає.                                                                                                                                                                Д. Дідро

Ні для кого не секрет, що, читаючи, людина в рази розширює свій кругозір. І це лише мала частина того впливу, який на нього здійснює художня література. На жаль, у наш час, далеко не всі торкаються до книг у вільний час, вважаючи, що їх цілком можуть замінити Інтернет і телебачення. Але це не так!
Крім естетичного задоволення, що важливо і є одним з ключових факторів у читанні книг, існує ще безліч позитивних чинників, що спонукають людей до читання. Дуже часто в книгах можна знайти відповіді на безліч питань, які хвилюють людину , а часом і шляхи вирішення будь-яких проблем: пошук сенсу життя, вибору правильного шляху .Це пов'язано з тим, що в героях книг ми часто можемо виявити не чужі нам риси характеру, світогляду і ставлення до життя. Адже не дарма у великої кількості людей є свої улюблені літературні герої, прочитавши про які на сторінках того чи іншого твору, людина пізнає себе, виявляє приховані можливості свого характеру. Найчастіше можливо, побачивши в помилках героїв, свої промахи у повсякденному житті, проводити паралелі і робити супутні висновки.
Зараз, практично з самого народження, дитину супроводжує книга. Щоб дитина і книга продовжували супроводжувати один одного протягом всього життя, треба над цим попрацювати.

Тому у  Федорівській сільській бібліотеці відбулась презентація книг
                                   " Прочитай! Не пошкодуєш!"
Діти із задоволенням читали книги,запропоновані бібліотекарем, а також відповідали на запитання вікторини, брали участь в літературних іграх. І ще раз перевпевнились,що читання це не тільки цікаве,а ще і дуже корисне заняття.

Читайте! Нехай не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книги.

                   (К.Г. Паустовський)





Тільки книжки перетворять подив у допитливість. Тільки читання відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя.                                                                  В. О. Сухомлинський