А пісня - це душа
Народна пісня, дума чи романс
У душу ллється і заполоняє.
Та заворожує, чаклує нас,
І в саме серце раптом проникає.
Народна пісня... не страшний їй час!
У ній звучання рідні й позитивні...
Вона живе у кожному із нас,
Мабуть-таки на генетичнім рівні.
Пісня... Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими долонями. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією.
З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія передавалися з покоління до покоління.
Саме цьому надзвичайно красивому виду мистецтва було приурочене свято
" А пісня - це душа", яке проходило в читальній залі Федорівської сільської бібліотеки, тут зібралися люди, які люблять, шанують і бережуть народну пісню. Люди, у яких пісня живе в серцях і душах. Живе у їхніх родинах.
Ведучі заходу Настя Каленіченко та Аліна Павленко розповіли присутнім про непросту долю української пісні.
Свято проходило в рамках зустрічі з учасницею народного жіночого гурту
" Рідна пісня" Ганною Іванівною Бенько.
Здається цій ніжній,чарівній,скромній жінці, яка випромінює щирість і доброту Бог дав голос, який нікого не залишає байдужим, якщо хтось почув її хоча б раз. Цей голос належить нашій талановитій землячці . ЇЇ голос не просто чарівний - він проникає у найпотаємніші глибини серця.