" Нам  пам'ять  серця  не  дає  покою"
                                                                    Ще юнаки, ще майже діти,
                                                              А навкруги і смерть, і кров.
                                                              Славних хлопців-добровольців зібралося триста,
                                                              А дорога, наче доля, – коротка, терниста.
                                                              Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,
                                                              Бо проллється кров юнача цілою рікою.
Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті.
«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. 95 років тому назад у бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Однак це – символ нескореного духу нашої нації.
                                                      Як сніги покриють землю
                                                      Рядном білим,— не забудь
                                                      Спом'янути тую славу,
                                                      Що лишилась нам з-під Крут.
                                                      Триста юних одчайдухів...
                                                      Стократ більший був там враг,—
                                                      Не вступились, не подались,
                                                      Всі лягли там на полях.
                                                      Вічну славу здобували
                                                      Україні біля Крут,
                                                      Не забудь героїв триста,
                                                      Спом'яни їх, не забудь!
                                                                                (Д. Гавриш)
У  бібліотеці  було  проведено  інформаційну  годину  під  назвою  " Нам  пам'ять  серця  не    дає  покою"