Дружба – це рослина, що росте повільно, і, перш ніж заслужити собі ім’я, вона повинна пройти через іспити і витримати багато випробувань долі.

Джордж Вашингтон

 

Нещодавно у нашій сільській бібліотеці відбулося свято Дружби, приурочене до Міжнародного Дня Дружби. Бібліотекар підготувала для користувачів цікаву подорож країною Дружби, яка супроводжувалась веселими конкурсами, іграми, читанням віршів. Діти склали квітку Дружби, на пелюстках якої написали правила вірного друга.

Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися у будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг — щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче — не втратити його через якусь дрібницю, не «розміняти» стосунки з ним.

Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч.

Хоча кожен із нас у якомусь сенсі є егоїстом, справжня дружба — це такі стосунки, які вимагають відданості, а іноді, навіть, і самопожертви.

Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. (Колумбійське прислів’я)

У дружбі інтереси товариша повинні важити не менше, ніж власні, бо саме принципи рівності та взаємоповаги, ставлячи людей на найвищий щабель, допомагають зберегти у серці почуття безкорисливої любові до друга.

Не можна плутати щиру дружбу із приятельськими стосунками, тому що приятелів у людини може бути безліч, але справжній друг — завжди один. У приятелів можуть бути схожі інтереси, спільне місце роботи або навчання, але між ними немає справжнього духовного єднання, яке робить людей одним цілим (наскільки це можливо). Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.

                                          Види дружби.

Духовна дружба – взаємне збагачення і доповнення один одного. Кожен захоплений і зачарований перевагою іншого. Тим самим він дає своєму другові можливість отримати таке бажане визнання: що може бути прекрасніше,якщо тебе цінує і розуміє той, за ким ти визнаєш це право. Саме дивне полягає в тому, що кожен відчуває себе абсолютно несхожим на іншого і захоплюється саме ті риси, яких немає у нього самого.

Творча дружба – це обидва друзі зберігають свою яскраво виражену індивідуальність. Більш того, дружба допомагає творчо доповнювати особистість кожного з друзів, надати закінчений характер їх індивідуальності.

Буденна дружба може існувати і розвиватися лише за умови безпосередній територіальної близькості. Друзі обов’язково повинні жити поруч, надавати один одному послуги, звертатися по допомогу, ходити разомв кіно чи хоча б просто базікати про те про се. Як правило, така дружба підкріплюється яких-небудь постійним приводом для зустрічей. Це може бути звичайне сусідство або спільна робота, навчання.

Сімейна дружба на перший погляд здається повним антиподом дружбитворчої, але це не так. Для розглянутого нами типу дружби характерноте, що наш друг, по суті, стає другом всієї родини. А якщо мовайде про подружню пару, у якої є діти, можна з усією очевидністю говорити про дружбу сім’ями.

Дружба – найнеобхідніше для життя, тому що ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якби він мав всі інші блага життя.

Арістотель