Василь Симоненко — «Лицар нескореного покоління»

(до 80-річчя від дня народження В. Симоненка (1935 – 1963), українського поета, публіциста.)

Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум’ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
Димком на світі не чадіть
                                  В.Симоненко.

 

Поет зраненого серця... Двадцять вісім літ накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і - згас, гнаний імперською владою. Його чорнили і залякували, переслідували й перетинали творчі шляхи. Та не згас Талант. Він, як сяйво, зоріє над нескінченною дорогою в скарбницю духу нашого народу. Творча спадщина талановитого українського поета - десятки віршів, казок, новел, об'єднаних у збірки, що лишилися навічно золотими розписами на ниві української духовності. Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі. Мірою краси для поета стала міра життєвої правди і пробудженої совісті. Сьогодні у нашій незалежній державі по-новому оцінюється творчий здобуток Василя Симоненка. Його твори побачили світ, їх читають, на них виховуються покоління громадян України. 1995 року поет був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка (посмертно) за збірки поезій та прози „Лебеді материнства", „У твоєму імені живу", „Народ мій завжди буде".
Симоненко Василь. ВИБРАНІ ТВОРИ / Упоряд. А. і Д. Ткаченків. Серія «Шістдесятники». 2-ге вид. 2012, 852 с., 16 іл.

До книжки «Ви­браних творів» увійшли вже відомі, навіть, здавалося б, хрестоматійні тексти (попри це, упорядники простежують історію їх написання, ав­торських доопрацювань, редакторських і цензурних втручань, пропо­нують власні текстологічні вирішення спірних питань), і такі, що досі лишаються поза літературно-мистецьким контекстом, не поступаючись перед популярними, а іноді й переважаючи їх своїми художніми якос­тями (простежено їх текстологічну історію).


В.Симоненко "У твоєму імені живу". К.: Веселка, 1994. - 293 с.Книга видатного українського поета-шістдесятника Василя Симоненка містить не тільки хрестоматійні твори, а й низку таких, що друкуються вперше. Здобутком широкого загалу читачів стануть поезії, оповідання, щоденникові записи, велика добірка листів до українських письменників, біографічні матеріали. оригінальною є й заключна частина - спогади та віршові посмертні посвяти В. Симоненкові. Збірник доповнює альбом фотографій.  

 

Симоненко В. А. На схрещених мечах Пульсари.-
Київ. - 2006.Пропоноване видання — одне з найповніших із досі виданих книг шістдесятника Василя Симоненка. Воно охоплює поетичні, прозові твори, статті, щоденник, листи поета. Василь Симоненко витворив художній портрет митця і громадянина на тлі тогочасної оманливої дійсності. Нащадкам лишається захоплюватися його ліричним словом, політичною сміливістю, глибинною любов'ю до матері-України. 

 Поезія: Ліна Костенко.Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус.-К.:Наук.думка,2008.-порт.-( Б-ка школяра)
До книги увійшли поетичні твори видатних поетів України — Ліни Костенко, Олександра Олеся, Василя Симоненка, Василя Стуса, які рекомендовані шкільною Програмою з української літератури для текстуального й оглядового вивчення.




 

 

Шановні користувачі !

 Запрошуємо Вас  у  Федорівську сільську бібліотеку

ознайомитись з літературною спадщеною

витязя молодої української поезії!

Витязь невмирущого слова

У шістдесяті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Це – Василь Симоненко (псевдоніми: В.Щербань, С.Василенко, Симон).
Олесь Гончар зазначав: «Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши. А є такі , що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи – її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаєм, і тих ландшафтів, що нас чарують, і помислів, що ними живем. Симоненко такого типу поет. По таких читач вивіряє свої емоції, свої заповітні думи». В.А.Симоненко – представник «Київської школи» шістдесятників.Так вже склалося для України, що найкращим її дітям-квітам судилося несправедливо коротке життя: 47 років – Тарасу Шевченку та Василю Стусу , 42 –Лесі Українці, 38 – Павлу Грабовському і зовсім мало – 28 – Василю Симоненку. Полтавець родом, він закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, у Шевченковім краю.
8 січня 1935 року – 13 грудня 1963 року... Ці дати обрамляють життя талановитого митця.Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив, нетлінне. Слово його — справжнє коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу — вона прийшла до нього посмертно й утвердилася навіки.
Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своєї музи. Він — майстер слова високого класу.

Вітаю з Різдвом, з Новим роком вітаю!

Бажаю Вам щастя, здоров’я бажаю!

Хай серце радіє, душа хай співає,

А настрій святковий весь рік не зникає!

Дай Боже Вам любові і тепла, 

Добра в сім'ї і затишку в оселі, 

Щоб щастя світла музика текла 

В різдвяні свята, щедрі і веселі! 

Хай здійснює бажання рік Новий, 

Хай вся родина Ваша процвітає, 

З чудовим святом, радості і мрій 

Я щиро і сердечно Вас вітаю!

Як зустріти Новий 2015 рік?
2015 рік згідно зі східним календарем буде проходити під заступництвом Кози. Та не простої, а дерев’яної. Розпочнеться рік Дерев’яної Кози 19 лютого 2015 року і триватиме до 7 лютого 2016 року. Слід віддати належне цій тварині, вона може бути як доброю, ласкавою, так і шкідливою, злопам’ятною. Отже рік має бути вельми веселий в плані несподіванок і різких змін з боку фортуни.
Характеристики року Кози тісно пов’язані з характером цієї тварини. Коза досить норовлива тварина. Вона любить, щоб до неї ставилися з належною повагою і розумінням. І взагалі не сприймає, якщо хтось робить що-небудь їй наперекір. Тому, якщо ви хочете, щоб у новому році у вас все було добре, вам необхідно знати, що любить цей східний символ.
Основний колір, який цього року буде приносити удачу – яскраво-синій. Будь-які відтінки синього, від ніжно-блакитного до синяво-чорного, теж підійдуть. Але в найвідповідальніші моменти свого життя краще віддавайте перевагу справжньому глибокому синьому кольору. Він матиме особливу силу і привабливість.
Яким буде рік Кози залежить повністю від вас. Якщо ви людина відкрита, але не нав’язлива, якщо ви вмієте бути наполегливим, навіть трохи настирним, то для вас наступаючий рік буде досить успішним.

                 Різдвяні свята та різдвяні   традиції українського народу
Новий рік. Різдво.
Починались Різдвяні свята 7 січня святом Різдва Христового, а закінчувалися 19 січня на Водохреща. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме цим і була просякнута світська обрядовість зустрічі Нового року в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.
Бібліотека радить прочитати:


Скуратівський В. Святвечір. У 2- кн. / В. Суратівський. – К. : Перлина, 1994. – 288с. Нариси-дослідження відомого письменника-народознавця Василя Скуратівського у двох книгах «Святвечір».
До книжок входять понад сто ґрунтовних описів свят та обрядів. Вони сповна розкривають духовний світ українців, їхній Божий дар творити його добрим, щедрим, щирим, співчутливим, гостинним. Оповіді автора написані образною мовою, пересипані піснями, прислів’ями, приказками: «Хату білити, ковбаси чинити, а завтра Різдво»

 Хто такий Дід Мороз ?

Для самих маленьких Дідусь Мороз - добрий і веселий чарівник, здатний виконати будь-яке бажання. Для дорослих Дід Мороз - це спогад про дитинство, яке вже не повернути, про щасливі моменти, яких ми не забудемо ніколи. Всі дорослі перетворюються на дітей у новорічну ніч! Чекають дива та здійснення бажань!

 Прообразом сучасного Діда Мороза вважається добрий чудотворець Святий Миколай. Святий Миколай народився в III столітті в місті Патара (Мала Азія, Лікія). Пізніше він переселився в місто Світу (нині Дем-ре, невелике містечко неподалік від Фінікії). Святий Миколай ще в молодості став єпископом міста Мири.
У наші дні в Дем-ре збереглася церква з елементами архітектури III-IV століть. Жителі Туреччини назвали це диво архітектури "Баба Ноель Кілізе", що означає "церква Діда Мороза".
У III столітті склалася традиція дарувати на день Святого Миколая, 19 грудня, подарунки дітям, як це робив сам відомий архієпископ.
У зв'язку з введенням нового календаря святий став «приходити» спочатку на Різдво, а потім і на Новий рік.

                 Це цікаво!

    
 Як змінювалось свято  Нового року  крізь століття?Багато століть, з появою християнства на Русі, було прийнято святкувати Новий рік у перший день весни. У XIII столітті Московська церква прийняла рішення, згідно з яким Новий рік на Русі за грецьким духовному календарем наступав у перший день осені.
Однак традиція зустрічі весняного Нового року на Русі настільки прижилася, що тільки через сто пятьдесят років, а саме в 1492 р. рішення церкви було розглянуто і офіційно прийнято Іваном III. Тільки після цього новорічні свята перекочували на осінь і проіснували в даному форматі близько двохсот років.
Зміни відбулися в 1699 р., коли Петро I повернувся з поїздки по Європі і почав викорінювати колишні звичаї. За наказом Петра Новий рік слід було відзначати 1-го січня, всі люди повинні були веселитися, поздоровляти один одного зі святом і заради розваги стріляти зі зброї в повітря.
За втіленням у життя царського постанови стежили і в разі невиконання суворо карали. У новорічну ніч Петро I власноручно запустив першу ракету, тим самим показав приклад іншим, як потрібно святкувати Новий рік.
У столиці на новорічні свята були побудовані дерев'яні катальні гірки, які потім покривалися тонким шаром льоду. Гірки будувалися один проти одного. Таким чином, скотившись з однієї гірки людина могла видертися на протилежну. Нерідко, для додання святкового вигляду, гірки прикрашалися крижаними статуями, гілочками і деревцями ялинки. На гірках працювали зазивачі, що запрошували весело провести час.