Імення їй найперше - Горда Жінка !
Погляньте, друзі, все у ній - краса!
Не відділити розуму від вроди...
Бувають рідко щедрі небеса,
Але благословенна нагорода...
в ясних очах і сила, і тепло,
Вустам і сміх і співчуття відомі,
І не вінцем, а мудрістю чоло
Вже увінчала небуденна доля...
Коли б цей голос і не знав пісень,
На шану їй хотілося співати;
Не на свята але і в будній день
Саму її - мелодією звати...
Існує книга нашого Буття,
Вона в тій книзі золота сторінка...
Не знає ні гріха, ні каяття,
Імення їй найперше - Горда Жінка!
( М. Бойко)
Який співучий і талановитий наш Полтавський край!
Такими словами розпочався вечір пам'яті народної артистки України Раїси Кириченко
у Федорівській сільській бібліотеці - філії. Щиро, захопливо і з любов'ю розповідали про визначну українську співачку ведучі вечора Болотова Оксана, Одінцова Олена, Коваленко Євгенія та бібліотекар Павленко Алла, а Олександра Камбулова на якусь мить навіть перевтілилася в саму Раїсу Опанасівну коли розповідала про її нелегке дитинсто та юність. Виконуючи пісні видатної Берегині української пісні Моторна Людмила Федорівна директор сільського будинку культури передала всю глибину і милозвучність, бо співала не голосом , а душею .
Ім’я Раїси Кириченко відоме в
нас і в світі саме завдяки її особливій виконавській манері, в якій органічно
поєднані традиції, так званого, «народного співу» та кращі засади
музично-естрадного мистецтва.
Уродженка полтавського
краю, вона знана усіма людьми, які, слухаючи спів «Чураївни», ніколи не
залишаються байдужими.
На превеликий жаль,
творчий і життєвий шлях народної улюблениці закінчився у 2005 році, але
пам’ять про неї та виконання
її пісень буде жити вічно у серцях людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар