Вічне небо Берегового

«Мужність включає в себе готовність до ризику, але не звільняє від супутнього йому почуття тривоги», — наголошував свого часу Георгій Береговий.

До загону космонавтів він прийшов у 43 роки. Льотчик- штурмовик, нагороджений Зіркою Героя в 1944 році, був єдиним 

космонавтом-фронтовиком.

У 1966 році Юрій Гагарін сказав про нього: «Дуже цікава людина, льотчик з великої літери. Я тільки в школу почав ходити, а він уже фашистів бив. У нашому загоні немає більш технічно підготовленого льотчика, ніж Георгій Тимофійович. З ним товаришують, його цінують авіаційні конструктори, машини яких він відчував».
Георгій Береговий народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка на Полтавщині. Дитинство і юність провів у місті Єнакієве. Саме тут він закінчив школу,навчався в аероклубі, зробив перші кроки трудової біографії — електрослюсарем на місцевому металургійному заводі.
У 1941 році закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків  і був направлений на Калінінський фронт. Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1942 року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку (4-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-а повітряна армія, 2-й Український фронт). Воював на Воронезькому, Степному, 1-му і 2-му Українських фронтах. Льотчик-штурмовик, брав участь у боях за Київ.              

                                                               
За роки війни зробив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, проявлені в льотних боях Великої Вітчизняної війни, 26 жовтня 1944 року гвардії капітану Георгію Береговому було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. В той час його отримували тільки ті льотчики, які здійснили 70 результативних бойових вильотів. У Берегового їх було більше сотні. Його літак тричі збивали, однак він завжди повертався в рідний полк. Одного разу, щоб вийти до своїх військ, Георгію довелося пішки подолати 150 кілометрів...
Після війни Береговий успішно закінчив вищі офіцерські курси льотчиків-випробувачів.
У 1948 – 1964 роках працював льотчиком-випробувачем. Освоїв десятки типів літаків. У 1956 році закінчив Військово-повітряну академію (нині імені Ю. А. Гагаріна). 

14 квітня 1961 року був удостоєний звання заслужений льотчик-випробувач СРСР. У 1963 році зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВВС № 2 (додатковий набір). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу Союз.
У 1963 році, попри 43-річний вік, добився зарахування в загін космонавтів (існувало обмеження до 35 років)... Ось так і вийшло, що за своє життя Георгій Береговий підкорив три висоти: повітряний простір на бойовому штурмовику, найбільші висоти на винищувачі і, нарешті, космос. 

Його за майстерність у виведенні літаків нової конструкції зі «штопора» титулували не інакше, як пан «штопор». Цей професіоналізм знадобився йому й при випробуванні «Союзу».
23 квітня 1967 трапилася трагедія, яка різко змінила життя загону космонавтів. При посадці розбився «Союз-1» з Володимиром Комаровим. Саме Береговому, досвідченому фронтовику, була доручена місія — пілотувати наступний «Союз».
У своїх автобіографічних нотатках, які побачили світ 1969 року, він так розповідає про свої передполітні думки і враження: «Одним поглядом окинув ракету, на якій тривали останні приготування. Зблизька вона здавалася гігантською. Оточена ажурними фермами обслуговування, вона немов жила, дихала. Ця могутня індустріальна споруда справляла таке ж враження, яке залишила в мені доменна піч, вперше побачена підлітком на Єнакіївському металургійному заводі... Перевіряючи бортове обладнання, відповідаючи по радіо на питання «Зорі» — командного пункту, я бачив уривчасті картини прожитого, перед, очима виникли мама, дружина, діти, брат... Вони знали, що я на космодромі, але навряд чи здогадувалися, що знаходжуся саме в космічному кораблі, що пройде небагато часу, і радіо оприлюднить звістку про політ «Союзу-2» і «Союзу-3» та приплюсують до них моє ім’я. Усі вдома будуть хвилюватися, переживати, а син Віктор, який уже став студентом, заспокоїть матір і бабусю, по-чоловічому розважливо скаже: «Все буде гаразд...».
У польоті все так і було. Це, до речі, була перша в історії спроба стикування з безпілотним кораблем у тіні Землі. Політ тривав 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд. За це 1 листопада 1968-го Береговий був нагороджений другою «Золотою Зіркою».
...Земне життя двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта Георгія Берегового завершилося 30 червня 1995 року під час операції на серці. Але залишилася вічна пам’ять і вічне небо, яке він підкорив...