Під знаком любові та музики

" - А пісня  - це душа,

З усіх потреб  потреба.

Лиш  пісня в  серці  ширить  межі неба,

На крилах  сонце сяйво їй лиша.

Чим глибша  пісня, тим ясніш  душа"

І. драч

Поезія і музика виникли з одного джерела - з душі людини, з  глибинного світу її почуттів. Інакше хіба  могло б з'явитися  таке диво, як  пісня, та ще й лірична?  Радісна й журлива, сповнена  тривоги  і  мрій  про  щастя, вона  стала  постійним  супутником  людини.
                                
  26 травня у читальному залі Федорівської сільської бібліотеки відбулася зустріч з талановитими людьми полтавського краю. На гостини у бібліотечну світлицю завітали  відомий байкар Роман Котляр та поет - лірик, бард       Олексій Олексійович Онуфрієнко 

Поети - не лише пророки, а ще й чарівники. Вони створюють навколо тебе інший світ: казковий, містичний, яскравий  та  образний. Світ, де люди вміють відчувати, а слова означають дещо більше ніж  здавалось.

                              
Олексій Онуфрієнко -  це людина, яка випромінює щирістю  і  добротою, дуже  талановитий  поет - пісняр.

На зустрічі прозвучало багато пісень Олексія Олексійовича, усім присутнім  сподобався приємний голос, гарне виконання, змістовні пісні – бард заворожив присутніх вмілим виконанням.Олексій Онуфрієнко створив власний поетично - музичний світ, в який цікаво і приємно увійти читачеві,  не кожен поет-пісняр цим може похвалитися – написати на одному диханні вірші, які б були живими і хвилювали читача.

Поети розповіли  про свою творчість, перші вірші.Учасники літературного клубу з радістю спілкувалися з авторами, слухали їхні твори. Зустріч з поетами була щирою і неймовірно емоційною.  Слухачам сподобалася чудова поезія авторів, адже написана вона про них і для них.  Пісні  Олексія Онуфрієнка нагадали присутнім дитинство та юність, перше кохання. Всі твори Олексія Олексійовича  щирі, емоційні, проникливі,чуттєві

Зустрічі з талановитими людьми справили незабутні враження. Автори представили свою творчість для сільської громади. Все було досить цікаво і яскраво. Атмосфера була наповнена теплом, добротою, відмінним настроєм.                      
Слухаючи поезію у власному виконанні автора, хочеться погодитись із висловом французького поета Альфонса де Ламартіна про те, що «поезія – це найвеличніша форма, в яку може втілитися людська душа».

                       До нових зустрічей !

    Шановні  учні, випускники, вчителі та батьки!
Прийміть щирі  вітання з нагоди закінчення навчального року!!!
Для одних - це тільки етап на нелегкому шляху по Країні Знань, для інших він означає оволодіння вершиною шкільних знань та роздуми, що робити далі.
 Бажаємо цьогорічним випускникам школи гарного складання випускних екзаменів та успішного старту в дорослому житті, їх батькам - терпіння й витримки, Щиро віримо, що ви виправдаєте сподівання своїх батьків і вчителів. Віримо, що ви станете творцями нової, величної доби нашої держави! 

 Бажаємо школярам - весело і з користю для себе провести літні канікули, набратися сил та енергії перед наступним Першовереснем.
 Глибокий уклін усім вчителям, які своєю щоденною працею на освітній ниві невтомно сіють в душах підростаючого покоління "добре, розумне, вічне". Великого людського щастя Вам, міцного здоров'я, натхнення у такій важливій для суспільстві справі, як освітнє виховання майбутнього покоління громадян нашої Української держави!
                
Сьогодні особливий день для тих школярів, які закінчують школу. Для когось — це початок нового навчання, здобуття вищої освіти, для когось — початок трудового життя. Нехай вам щастить у всіх ваших починаннях. Бажаємо вам амбітних планів і величних звершень. Бажаємо вам невгамовності і пошуку, ініціативи. Ви є тим поколінням, яке реально змінить нашу країну. Тому бажаємо вам здоров’я і добра, удачі і натхнення!

До зустрічі в бібліотеці!

                    Мати - символ добра і любові

Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – Свято Матері. Приходить у другу неділю травня, коли сонце своїм промінням зігріває весняну землю, коли природа оживає і дарує свої неповторні барви. Все це нагадує, що настав час привітати найдорожчу людину у світі – матусю. Не треба приховувати в цей день добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності. Треба зібрати їх у щирий віночок подяки нашим матерям.
                         

До Дня матері у читальному залі сільської книгозбірні відбулись літературні посиденьки " І слово, і пісня, мамо, тобі", на які були запрошені учасники літературного клубу бібліотеки. Це один з найтепліших, найдушевніших заходів цього року.

                        
Присутні розповіли про маловідомі традиції святкування свята, а бібліотекар - про літературу, яка розкриває зміст свята – цього дня вшановуємо Матір Божу, Матір землю, матір жінку.
Учасники у дружній, невимушеній обстановці ділилися задушевними спогадами з дитинства, розглядали фото, переглядали відеоролики, співали милі серцю пісні «Рідна мати моя», «Мамина черешня», «Пісня про матір» та ін., жваво дискутували. Особливістю зустрічі стало виконання Ліною Станіславівною музичних композицій під гітару .

                                 

 На завершення свята господарка бібліотеки частувала гостей запашним чаєм та солодощами.  

 День матері - глибоко родинне свято, й хотілося б, щоб воно було у кожній оселі, у кожному серці.

            Дарунок з дитячою душею

Мама! Найдорожче слово в світі

Де б не був ти, щоб ти не робив.

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем відданим тобі

.

Мама… Вимовляєш це рідне до болю слово і в ньому чується і переливчаста пісня жайворонка, і печальне «курля» журавлів, дзвінке дзюркотіння весняного струмочка, і жовті пасма останнього падолисту...
На білому світі є слова, які ми називаємо святими. І одне з таких святих, теплих, ласкавих слів – слово «мама». Слово, яке дитина говорить найчастіше, це «мама». Слово, при якому доросла, похмура людина усміхнеться, - це теж «мама».

                       

 Як добре, що Свято матері у травні, адже травень – це весна, сонце, надія! У травні природа мати випроводжає свою дочку Землю у пишному наряді весняних квітів у дорогу життя, праці та радості. Люди висловлюють свою подяку материнській самовідданості та святкують День матері.

Це єдиний день в році, присвячений найріднішій людині у житті кожного - мамі. Тому хочеться, аби він був наповнений щирими емоціями, теплими враженнями і приємними подарунками.

                          

                              
Напередодні Дня матері, 5 травня, у нашій книгозбірні пройшов майстер-клас «Дарунок з дитячою душею». Винахідливі умільці з гуртка «Долоньки» придумали і створили неповторні, чудові подаруночки своїми руками для своїх матусь – квіточки, букетики квітів. Це оригінальні подаруночки, що запам’ятовуються, поєднавши в одному подяку і любов до найріднішої людини. 

                       

                                         

Любі наші матері! Будьте завжди гарними і коханими! Нехай ваші діти дарують вам силу і щастя! Життя триває, тому що на Землі є ви!

Спасибі за ласку, за щире тепло,

Недоспані ночі, турботи й добро.

Здоров’я міцного Вам зичимо щиро, 

Любові і радості, злагоди й миру!

Все, що душа довірила словам

                          

Поезія... Без неї ми не уявляємо  ні  години  відпочинку, ні будь - які  урочистості. Поезію слухаємо  із  завмиранням  серця, як  блискучу  музичну  варіацію. Поезія - це  голос душі  людської, чарівна  скрипка  у  чудовому  оркестрі  літератури!  На  її  струнах  грає  свою  мелодію  її  Величність  Муза. У тиші  безсонних  ночей  вона  приходить  до  поета, награє  йому  мелодію, котра  торкається  душі  Митця  і  надовго  стає    володаркою  його  серця. 

 Наша Федорівська земля  щедра талантами. Тому 3 травня  у світлицю сільської бібліотеки на зустріч з користувачами  завітали гості - наші земляки, люди творчого обдарування, чия доля хоч трохи, але пов'язана з поезією. Вони пишуть для себе, для своїх близьких, колег, за покликом душі. Адже поетичне слово, дзвінкоголосе, як молодий струмок, поспішає бути почутим, щоб відізватися у серцях людей, торкнути легкою, ніжною мелодією нашої мови найтонкіші  струни  людських душ.. І це так потрібно  нам  усім, щоб мати любов  до рідного  краю,знати  про поетичні  таланти, на які  багата наша земля

  Творча людина - завжди не пересічна особистість, вона сповнена нових ідей, проектів, фантазій. Часом захоплення поезією стає змістом життя, найвищою наукою якого є мудрість. а найвища мудрість бути - добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно  підтримати у важку  хвилину, розрадити - це риси характеру, що притаманні Магді Леоніді Петрівні. За професією Леоніда Петрівна вихователь дитячого садка,тому часто використовує власні вірші, які є вірними супутниками її життя, допомагають у хвилини радості і розпачу, душевного відпочинку і творчого пошуку. Вона є автором збірки " Жінка - весна"
                               
  Рідна земля - це казковий світ дитинства, юності, це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, а батьківська хата - це те , що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Незрівняна любов до рідного краю, села, батьківської хати  подарувала життя її творам. Краса душі, краса любові - прекрасніша від неба і сонця, землі й поля. Це велика людська сила, її подарувала людству жінка. У вінок кохання вплітає свій голос і Хміль Ліна Станіславівна. Вона має добре серце, відчуває ритм життя, пише гарну, душевну поезію.

 Слухаючи  поезію Михайленко Нелі Миколаївни, бачимо закоханість у пристрасну лірику, природу, свій край, де так багато таємничого. Все цвіте, красується своєю вродою. Кожен вірш корениться у рідному грунті, дихає повітрям рідного краю.Вслухаємося і розуміємо: вони написані мовою серця,дихають теплом,щирістю,захоплюють своєрідним ставленням до світу, глибиною думки і великою любов'ю до рідної землі. Ця любов виливається на папір і творить чудо. 

 Поезія Шубіної Наталії Миколаївни близька всім, бо ті думки і почуття, що висловлює авторка, зрозумілі,доступні. Ми так як і вона любимо наше село, душею вболіваємо за долюУкраїни, любиво своїх рідних. Та тільки її почуття більш глибокі. Аще Наталія Іванівна щирим, образним словом вміє висловити ці почуття, ждонести їх до серця і душі  кожного слухача.

Скромні і сором'язливі поети - земляки, на початку  хвилюючись, зрештою, зачарували слухачів своїми проникливими, глибоко ліричними віршами: вони лилися подібно музиці і, звичайно ж, досягли сердець багатьох присутніх. Поетеси відразу ж розташували до себе публіку своєю коректністю й докладністю. Не поспішаючи, впевнено читали  свої чудові вірші,  Слухачі просили почитати ще і ще.
Зустріч проходила в рамках проекту Федорівської сільської бібліотеки " Все, що душа довірила словам". Огляд книг, підготовлений бібліотекарем , дозволив присутнім познайомитися з Федорівкою поетичною, дізнатися, чим живуть наші поети, про що мріють, у що вірять, почути, як пишуть.

 Дякуємо поетам землякам за ті особливі слова,що йдуть від самого серця, зачіпають душу.

До нових зустрічей у нашій літературній світлиці!

                    Писанковий дивосвіт

28 квітня, на передодні Великодня, в сільській бібліотеці-філії  відбулася народознавча година «Свято Великодньої писанки». Гостями бібліотеки були вихованці Федорівського НВК разом з  вихователем Магдою Леонідою Петрівною. У бібліотеці було організовано тематичну полицю «Писанка – символ життя».

                     
З великою увагою діти слухали розповідь, проілюстровану слайдами, про Великдень - одне з найбільших й найшановніших християнських свят. В ході дружнього спілкування діти розповіли як вони святкують Великдень в своїй родині.
Від бібліотекаря Алли Павленко присутні почули про історію виникнення писанки та її роль у весняних обрядах .А потім малеча взялась за створення «Пасхальної крашанки – оберегу». Із задоволенням розмальовували заготовки великодніх яєць на майстер-класі «Писанковий дивосвіт», які перетворювались у різнокольорові мальованки. До розмальовування долучалися всі охочі. Працювали дружно й весело, а коли отримали гарний результат, то очі дітей сяяли від задоволення.

                     

Невід’ємною частиною Великоднього свята є писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.  Наші писанки були неперевершені! Майстер – клас став яскравим завершенням нашого свята. До його створення долучились всі: діти, бібліотекар, вихователі, а дитячі писанки перевершили всі  сподівання! 
Мені, лише залишається привітати всіх наших користувачів, всіх українців з цим величним, світлим святом Великодня!
                              Миру, добра, злагоди кожному з нас! 

                       
Нехай лунає в кожній оселі - Христос воскрес! Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ.
    Вітаємо всіх з наступаючим святом!

  Чорнобиль - попередження, набат... 

Його уроки людство не забуде....

Хай стане світ міцніший у стократ

Хай над землею чисте небо буде,

Чорнобиль - попередження, набат...

Його уроків людство не забуде.

                                                                                                    

Чорнобиль…Мертва зона…Сьогодні ці слова гірким болем відлунюються у наших серцях.

         26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. 2016 рік - 30-та річниця з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Чи доводилось вам бачити землю , на якій ніхто не живе? Хоч ще квітують і родять сади , ніхто не споживає тих гірких плодів , не йде до лісу за цілющими дарами . Це - земля Чорнобиля , це чорнобильські стежки , зарослі травами , якими рідко коли ступає нога людини.
                                          
Чорнобиль ... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд , здичавілих звірів. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.

         То ж напередодні 30 - ї річниці у стінах Федорівської сільської бібліотеки   відбувся екологічний репортаж під назвою: « Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс» присвячений трагедії на Чорнобильській АЕС. На заході присутні більш детальніше дізналися про страшні дні 1986 року, ознайомилися з викладкою літератури у бібліотеці «Крик і біль душі під знаком - Чорнобиль», увіковічили всіх померлих хвилиною мовчання, а також мали змогу переглянути документальну презентацію під назвою : «Чорнобиль – 30 років потому».

                         
Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго будемо чути її дзвони, які лунатимуть за тими, кого вже немає…