" Чарівне слово поезії "
Існують твори, які люблять і знають всі діти. Серед них — вірші Агнії Барто. І якщо запитати п'ятирічного малюка: «Чи знаєш ти віршики Агнії Барто?» — він відповість радісною згодою, тому що письменниця завжди пише веселі і цікаві твори про діток. Дійсно, поетеса чудово знає про всі дитячі пустощі, маленькі хитрощі та уміє весело про це розповісти і пожартувати.
У Федорівській сільській бібліотеці вихованці дитячого садка - юні шанувальники поезії мали змогу познайомитися із творчістю та життєвим шляхом поетеси. Для них було проведено поетичне лото "Радісний світ дитинства Агнії Барто"
Діти уважно слухали розповідь про те, як Агнія маленькою навчалася танцювати, бо батько хотів, щоб донька стала відомою балериною. Але Барто пішла шляхом поетичної творчості — найскладнішим і найцікавішим шляхом творення веселих, жартівливих поезій для дітей.
Знайомство маленьких читачів із творчістю Агнії Барто розпочалося віршиком «М'ячик».
Маленькі гості були у захваті від проведеного часу в читальні, бо ніщо не може підняти дитині настрій так, як вірші, які написані з любов'ю та душею і передаються з покоління в покоління. Кожен дорослий, який читає вірші дітям, разом із ними поринає у той чудовий світ, який створила для них поетеса.
У Федорівській сільській бібліотеці вихованці дитячого садка - юні шанувальники поезії мали змогу познайомитися із творчістю та життєвим шляхом поетеси. Для них було проведено поетичне лото "Радісний світ дитинства Агнії Барто"
Діти уважно слухали розповідь про те, як Агнія маленькою навчалася танцювати, бо батько хотів, щоб донька стала відомою балериною. Але Барто пішла шляхом поетичної творчості — найскладнішим і найцікавішим шляхом творення веселих, жартівливих поезій для дітей.
Знайомство маленьких читачів із творчістю Агнії Барто розпочалося віршиком «М'ячик».
Діти із радістю підтримували бібліотекаря і хором повторювали: «Наша Таня громко плачет...». Виявилось, що діти добре знають цей вірш, вони самі із задоволенням розповідали на пам'ять твори «Бычок»,«Слон», «Мишка», «Лошадка», «Зайка». Обличчя малюків та їх оченята відразу говорили про те, що їм шкода зайчика, вони співчувають бичку-незграбі, жаліють ведмедика... .
Потім аудиторія залюбки відгадували запропоновані загадки, з великим задоволенням та азартом вигукуючи відповіді.
Потім аудиторія залюбки відгадували запропоновані загадки, з великим задоволенням та азартом вигукуючи відповіді.
Маленькі гості були у захваті від проведеного часу в читальні, бо ніщо не може підняти дитині настрій так, як вірші, які написані з любов'ю та душею і передаються з покоління в покоління. Кожен дорослий, який читає вірші дітям, разом із ними поринає у той чудовий світ, який створила для них поетеса.
Немає коментарів:
Дописати коментар